Рибна печінка у банці, наче «кіт у мішку»

Банка «Печінки тріски натуральної» поповнила виставку фальсифікованих товарів обласного управління у справах захисту прав споживачів.

Хто виготовив цей «делікатесний» продукт – невідомо. Якщо вірити написам на етикетці, у нього аж два виробники: м. Мурманськ – зазначено великими літерами на одному боці банки; СП «Міларекс» м. Устка» подається дрібненьким шрифтом на протилежному. А сама банка має маркування Польщі. Печінка дуже низької якості і ні за консистенцією, ні за запахом, ні за кольором не нагадує натуральний продукт. Замість риб’ячого жиру використано рослинну олію.

На харківському споживчому ринку ця «новинка» неіснуючої фірми – не перша ластівка. Продуктів сумнівного виробництва (ціна від 5 до 5,5 гривень) хоч греблю гати на ринках Фрунзенського та Московського районів. Торгують ним і в районах області. Це засвідчила перевірка, здійснена спеціалістами обласного управління у справах захисту прав споживачів 25 січня на Мереф’янському комунальному ринку. Тут «печінка тріски» з Мурманська-Устки (ціна від 4 до 4,5 гривень) теж на кожному кроці.

Взагалі, асортимент рибопродуктів у Мерефі чималенький. Про це потурбувалися приватні підприємці. Але, прагнучи нагодувати людей дарами далеких і близьких морів, чомусь забули про документи, що мають підтверджувати якість товару.

На лотках приватного підприємця Г. Шехвердяна до десятка (якщо не більше) найменувань рибопродуктів – оселедці й скумбрія, камбала, кальмари, минтай.. Та ні документів про якість, ні накладних у реалізатора не було. До речі, спостерігаючи за покупцями на ринку (і це не тільки у Мерефі), бачимо – ніхто з них не просить відповідних документів, купуючи товар. Тож і дивується продавець одного з таких лотків І. Сіроштан, коли перевіряючі прохають пред’явити сертифікат відповідності:

– Та навіщо рибу перевіряти? Це влітку про її якість слід турбуватися. А зараз зима.

Проте саме такої пори потрапила до реанімації дитина, яка поласувала оселедцем. Почорніла від горя мати, поки її дитина лежала у реанімації, підняла всіх на ноги, і розшукали фірму (бо документів про якість продукції у продавця теж не було), яка нагодувала її дитину отруйним продуктом.

25 січня на Мереф’янському ринку не тільки печінка тріски привернула увагу спеціалістів. На лотку К. Меркулова ковбасний сир з пліснявою мав такий непривабливий вигляд, що і не спеціалісту було зрозуміло: продукт зіпсований, і без додаткової термічної обробки його вживати ризиковано. Проте господар не погоджувався, мовляв, то не пліснява, а... жир, що замерз на морозі. А яловичина тушкована, що аж здулася у банці (хоча підприємець знову переконував, що це від морозу), при пильнішому огляді виявилася продуктом невідомої фірми-виробника.

– Та ми беремо товар у такому місці, де не обдурять, не підведуть, – бідкається реалізаторка І. Сіроштан. – Надійні, найкращі харківські бази і фірми. 5 років торгуємо, ніяких проблем і претензій не було.

Однак і ковбаса молочна вищого сорту «надійної фірми» (але невідомого виробника) виявилася сумнівної якості. Аналіз показав наявність у ній 3,1 відсотка крохмалю, якого взагалі там не повинно бути.

14 найменувань продукції було знято з реалізації інспекторами на торговельному лотку приватного підприємця Л. Будника. Тут у широкому асортименті було представлено фальсифіковане вершкове масло. Зокрема, «вершкове селянське» у пачках, де на етикетках зазначено: Україна, Харків, товариство з обмеженою відповідальністю «Апрель», вулиця Плехановська. Зазначена фірма реалізує масло без сертифіката відповідності.

І масло «із високоякісних вершків» (Україна, Полтавська область, смт Чутове, вулиця Леніна, 12) з яскравою етикеткою, на жаль, теж фальсифікат невідомого походження. Такий же «родовід» і у «смальцю домашнього львівського». «Начебто львівський продукт, але, скоріше за все, має польське походження», – говорять спеціалісти.

Не менш дивний товар мереф’янських лотків – «хрін» у скляних баночках, де на етикетках замість фірми-виробника... номер абонентської скриньки у Харкові.

А найбільшою «родзинкою» мереф’янської торгівлі виявилися м’ясні консерви – «свинина у шматочках вищого сорту» з Ковельського м’ясокомбінату. Коли відкрили банку і зробили пробу на сторонні домішки, вона відразу показала наявність крохмалю, якого там взагалі не повинно бути. До того ж «свинина у шматочках» виявилася перемеленим м’ясопродуктом з неприємним запахом.

Проте люди, як запевняють підприємці, охоче купують.

– Он дівчата із ЗАГСу постійно беруть на обід, – говорить Г. Будник, дружина підприємця.

До речі, консерви ці широко представлені і у харківських кіосках.

– Тож, мабуть, перевіряти варто не тільки підприємців, – говорить директор мереф’янського ринку А. І. Скріпченко, – а й харківські бази, що продають такі продукти. До речі, бази не завжди видають сертифікат відповідності підприємцям, тож останні теж скаржаться на такий «сервіс» харківських баз.

– Мене такий принцип їхньої роботи не влаштовує, – говорить Л. Будник. – Наводити порядок треба з торговельних баз, де ми отоварюємося. До речі, лоток Л. Будника (як й інші) торгує «ніжками Буша», виготовленими у США. Їх цього разу теж було знято з реалізації через відсутність документів про якість.

– Важко працювати, скрізь око й око потрібне, – бідкалися підприємці.

Око, як здається, господаря часто підводить. У продажу цього дня було чимало півлітрових банок зі згущеним молоком Борівського молокозаводу, на яких відсутня дата виготовлення продукції. За логікою, підприємці не повинні були б брати його на реалізацію. Але беруть. Через неуважність?

Ось скільки «сюрпризів» можна виявити за один день на одному невеличкому ринку. Тож, щоб не купувати кота у мішку, уважно придивляйтеся, що купуєте.

Н. Чернова.
м. Мерефа.