Перезимуємо?

Певно, сама природа зжалілась і обігрівала нас осіннім теплом майже весь минулий грудень. Та наївно сподіватись на таку милість аж до весни. Майбутні морози лякають комунальників не своїми низькими температурами, а тим, що вони у дискусіях між газівниками, енергетиками і тепловиками знову можуть опинитись у ролі «стрілочників».

За словами начальника управління житлового господарства Харківського міськвиконкому М. Ф. Кушніра, комунальні виробничі житлові ремонтно-експлуатаційні підприємства (КВЖРЕП) у районах обласного центру наполегливо розв’язували проблеми тепла, тим самим зменшуючи страждання людей від перебоїв з подачею газу та електроенергії.

– А ми, між іншим, цього не дуже і помічали, – сказав начальник Жовтневого ремонтно-експлуатаційного підприємства О. О. Степанов. – Тому що у районі більше шістдесяти невеликих котелень, що здатні працювати за низького тиску газу. Це велика перевага перед котельнями, що працюють на газі середнього і високого тиску. У них автоматика миттєво відмикала голубе паливо, і будинки залишались без обігріву.

Водночас, як сказала начальник відділу технагляду згаданого підприємства Л. О. Новицька, зберігати тепло мешканцям вони допомагають і давніми випробуваними методами. Стіни окремих квартир у будинках по вулицях Клапцова, Постишева, провулках Титаренківському і Ползунова та в інших місцях промерзали наскрізь, зсередини «плакали» і цвіли. Тож комунальники змушені були усувати брак будівельників – заливали розчином порожнини, аби в них не конденсувалась волога, штукатурили, зрештою оздоблювали. Вартість робіт в одному помешканні в середньому становить шість тисяч гривень. Але для людей такі ремонти обходяться безкоштовно. Платить держава.

Та чи не найбільший обсяг робіт по утепленню стін виконує ремонтно-експлуатаційне підприємство Орджонікідзевського району. За словами його начальника В. М. Сисюка і головного інженера М. І. Оболенцева, мікрорайон «Горизонт» і Роганський житловий масив свого часу так поспішно забудовували, що їм, комунальникам, і досі доводиться усувати упущення будівельників. Минулого року на утеплення стін і ремонт шістдесяти будинків використано 91 тисячу гривень.

Між іншим, аби зібрати гроші для закупівлі необхідних будматеріалів, комунальники району відшукали великі резерви їх заощадження. Зокрема, організували свою базу механізації і відмовились від підрядчиків. Відтак ремонтні роботи подешевшали вдвічі.

Начальник ремонтно-експлуатаційного підприємства Фрунзенського району І. А. Слуцький розповідав, що для належної підготовки до зими потрібно було якнайбільше «живих» грошей – щоб можна було робити передоплати за газ і тепло. Відтак збір коштів, скажімо, у серпні тут склав 99 відсотків, а у листопаді – 110 відсотків. Перевиконання сталося за рахунок сплати боргів. З боржниками, до речі, тут не панькаються. На сьогодні це підприємство оформило понад 1200 позовів на них, особливо на багатих. Гроші до каси підприємства «потекли». Тож було за що придбати скло і засклити вікна, відремонтувати чи виготовити двері для під’їздів тощо.

До речі, за словами начальника житлово-експлуатаційної дільниці № 201 цього ж району П. Д. Аулової, зберігати тепло можна і не докладаючи великих зусиль. Просто не треба бити вікна у під’їздах, не ламати вхідні двері.

– Коли нам набридло бачити у своєму під’їзді таке неподобство, ми організували чергування, – сказала мешканка будинку № 248б по проспекту Московському Т. А. Ломинога.

За даними міського управління житлового господарства, на сьогодні під охороною мешканців знаходиться близько 2 тисяч під’їздів – 45 відсотків від загальної їх кількості.

За словами голови Харківського обкому профспілки робітників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості і побутового обслуговування населення М. Т. Тимченка, проблему зниження собівартості комунальних послуг треба розв’язувати, в першу чергу, за рахунок зменшення собівартості електроенергії і газу. З такою пропозицією звертались і до уряду. Але їх не підтримали. Це означає, що через існуючі високі тарифи на теплоносії більшість споживачів неспроможні будуть платити за комунальні послуги. І житлові ремонтно-експлуатаційні підприємства залишатимуться нерентабельними.

Щоправда, для споживачів є система пільг і субсидій. Але ви спробуйте їх оформити, говорять харків’яни, мовляв, з одного боку, начебто турбота про незаможних, а з іншого – надто вже тривала і принизлива процедура їх оформлення, численні перерахунки, уточнення.

Водночас субсидії зачіпають і діяльність житлово-комунальних підприємств. Вони не отримали десятки мільйонів гривень. Заборгованість бюджету по субсидіях і пільгах становила по Харкову відповідно більше 22 мільйонів і 47 мільйонів, по області – приблизно по 3 мільйони. А це означає, що комунальні підприємства і надалі відчуватимуть нестачу «живих» коштів для закупівлі теплоенергоносіїв. А мерзнути будемо ми з вами, шановні читачі.

М. Снаговський.