Юридична консультація

Субсидія і пільги – речі різні

Мешкаємо удвох з чоловіком, маючи обоє за плечима по 77 років. Чоловіків трудовий стаж складає 42,5 року, мій – 32 роки. Одержуємо пенсію відповідно у 87 та 49 гривень. Субсидії не оформляємо. Чоловік, як учасник бойових дій, одержав 750 кілограмів вугілля. Учасникам війни дають по 500 кілограмів, однак мені відмовили, позаяк, мовляв, на один дім одержувати подвійну порцію не належить. Ті ж, хто одержує субсидії, спромоглися отримати й по 500 кг, маючи загалом по 1500 кг, а в когось і по 2000. На яких підставах?

О. Пащенко.
с. Пащенівка Коломацького району.

Нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій і учасникам війни для осіб, які проживають у будинках, що не мають централізованого опалення, надається 75-відсоткова знижка вартості палива, а для учасників війни – 50-відсоткова. Як вказано в розділі ІІІ згаданого Закону, це пільги. І поширюються вони на всіх ветеранів війни та осіб, прирівняних до них, усіх без винятку. Тобто, не залежать від їх матеріального стану.

Субсидії ж – це не пільги. Вони призначаються не всім, а тільки тим, хто їх потребує. Відповідно до методики надання населенню житлових субсидій (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. з подальшими змінами і доповненнями), субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги, скраплений газ, тверде та пічне побутове (рідке) паливо у межах норм споживання з урахуванням пільг, що надаються відповідно до чинного законодавства і в обсягу визначеного Кабміном обов’язкового відсотка платежу.

Таким чином, як обумовлено пунктом 3 даної методики, можна одержувати пільги і користуватись субсидією, але при призначенні субсидії пільги враховуються.

На жаль, нам важко достеменно відповісти, чому люди, про яких ми нічого не знаємо, одержують тверде паливо в названих вами розмірах та законно це чи ні. Для відповіді на поставлене питання треба мати певні дані (скільки осіб прописано в будинку, їх середньорічний сукупний доход тощо). Тому, якщо бажаєте одержати компетентну відповідь на запитання, радимо вам звернутися до органів місцевого самоврядування.

Без води ні туди, ані сюди

Раніше тривалий час потерпали через відсутність гарячої води. Зараз же нерідко маємо перебої із забезпеченням холодною водою. Куди тільки не зверталися, а нам лише обіцяють поправити становище. Хтось же повинен відповідати за подібні неподобства. Підкажіть, будь ласка, як захистити свої права, а відтак, як повинні ми сплачувати за воду, коли вона не подається.

В. Свергун, А. Білова.
м. Харків.

Відповідно до п. 41 Правил надання населенню послуг з водотеплопостачання та водовідведення (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.1997 р. № 1497) у разі порушення виконавцем (житлово-експлуатаційна, водотеплопостачальницька структура або інші підприємства і організації, що безпосередньо надають споживачам комунальні послуги) умов договору споживач викликає представника виконавця для складання та підписання акта претензії, де зазначаються терміни, види, показники порушень тощо (форму типового акта-претензії ви можете знайти у додатку цих правил). Акт складається споживачами (мешканцями вашого будинку) та представником виконавця й скріплюється їх підписами. У разі неприбуття представника виконавця або відмови від підписання акта документ вважається дійсним, якщо його підписали не менш як три споживачі, які проживають у будинку, або виборна особа будинкового чи іншого органу самоврядування населення. Акт-претензія споживача подається виконавцеві, який вирішує негайно питання відновлення водопостачання і в 5-денний термін мусить дати відповідь стосовно перерахунку розмірів платежів.

Якщо ж відповідь буде негативною або ви її не дочекаєтеся, радимо відповідно до норм ст. 55 Конституції України звернутися до суду за захистом своїх порушених прав з позовом про зобов’язання виконавця задовольнити вимоги мешканців будинку як споживачів (ст. 3, 4, 24 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Нормами ст. 24 цього закону такі позови звільнені від сплати держмита незалежно від суми вимог. До речі, якщо забажаєте, то можете ще й стягнути з винних і моральні збитки.

Звернулись не за адресою

Здала свій приватизаційний сертифікат (ваучер) ще в 1995 році заводу «Кондиціонер». Видали мені сертифікат, а 89 акцій залишили в себе. Наскільки розумію, ці акції повинні «вигравати», а мене мають про це повідомляти. Написала відповідного листа директору заводу, але звідти ні слуху, ні духу. Порадьте, що робити?

Н. Приходченко.
с. Печіївка Нововодолазького району.

Хоча у вашому листі багато незрозумілого, спробуємо все ж розібратися й у міру можливостей дати якусь пораду. Для цього треба спершу усвідомити, що таке акція. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» акція – цінний папір без встановленого строку обігу, що посвідчує часткову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право її власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденда, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Як бачите, про те, що акції повинні вигравати, тут не йдеться, а мова про те, що володар цих акцій має право на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про господарські товариства», питання затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, порядку розподілу прибутку належать до виняткової компетенції загальних зборів акціонерів, а рішення з цих питань приймаються простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у загальних зборах. Але акціонер може одержати дивіденди в тому разі, якщо дане товариство за підсумками господарського року спрацювало з прибутком. Коли ж цього прибутку немає, то й ділити нічого. Судячи з усього, й згадане вами АТ неприбуткове, тому й не надсилають вам ніяких повідомлень.

Зрештою, як на наш погляд, вам треба звертатися не до директора підприємства, а до загальних зборів цього акціонерного товариства, як вищого органу чи до ревізійної комісії. До того ж, як акціонер, ви маєте право на одержання інформації про діяльність свого акціонерного товариства.

Хоч надбавка не передбачена

Я – інвалід Великої Вітчизняної війни ІІ групи. Чи вправі сподіватися на надбавку до пенсії в розмірі 10 грн. за звання сержанта?

А. Чайка.
смт Зачепилівка.

Чинним законодавством України надбавка до пенсії у розмірі 10 гривень за звання сержанта не передбачена.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», інвалідам ІІ групи Великої Вітчизняної війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії, підвищується в розмірі 350% мінімальної пенсії за віком. Щорічно до 5 травня їм виплачується й разова грошова допомога у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

Стосовно паю питань без краю

Моя мати працювала у колгоспі, доки не вийшла на пенсію. У листопаді 1998 року переїхала жити до мене. А в січні 1999-го складали списки на земельний пай. Однак у наданні земельної частки моїй матері відмовили. Вважаю, це неправомірно.

В. Ткаченко.
Кегичівський район.

Згідно з Указом Президента України від 8.08.1995 р. № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», право на земельну частку (пай), нарівні з працюючими членами цих підприємств, мають також і пенсіонери цього підприємства, які раніше працювали в ньому та залишилися його членами. Таке членство пенсіонерів передбачено статутом сільськогосподарського підприємства. Згідно з примірним статутом колгоспу членство в колгоспі зберігається за колгоспниками, які припинили роботу за віком. Водночас статутом передбачено, що загальні збори колгоспників мають право вирішувати питання щодо виключення з господарства колгоспників.

Тому, якщо на день вручення КСП державного акта на право колективної власності на землю ваша мати не була виключена з його членів, то вона мала бути внесена до списку громадян, що додається до цього акта, згідно з яким вона має право на земельну частку (пай). Якщо ж вона є членом колгоспу і її не включили до основного чи додаткового списків, то вона може одержати земельну частку (пай) із земель резервного фонду.

С. Туркот.
Консультант «СК» з юридичних питань.