УКРАЇНА І СВІТ

На дальше реформування АПК

На розвиток агропромислового сектора економіки були спрямовані парламентські слухання уряду у Верховній Раді про реформування в АПК, що відбулись 9 січня. Міністр агропромислової політики Іван Кириленко, доповідаючи, відзначив перші успіхи реформування АПК. У результаті перетворення КСП у нові формування вдалось досягти головного – повернути віру селянина у свої можливості. Це дало змогу вперше за останнє десятиріччя домогтись приросту виробництва сільгосппродукції. Тепер завдання – поглибити реформи, створити ефективного власника, фінансово підтримати його, запровадити ринок сільгосппродукції і на цій основі досягти рентабельності в АПК.

У центрі уваги – гірничо-металургійний комплекс

Президент Леонід Кучма відвідав з робочим візитом місто Кривий Ріг, де ознайомився з роботою комбінату «Криворіжсталь». Це підприємство ще недавно мало величезні борги, але після зміни керівництва запрацювало. Нині не має боргів, нарощує випуск продукції. У зв’язку з цим, глава держави наголосив на необхідності кадрових змін у керівництві тими підприємствами, що не можуть подолати кризу.

У Кривому Розі Леонід Кучма взяв участь у роботі наради працівників гірничо-металургійного комплексу, на який було представлено програму розвитку цієї галузі.

Реальна програма

У Києві відбулась презентація програми реформування вугільної галузі. Доповідач – віце-прем’єр-міністр Юлія Тимошенко зазначила, що вугільна галузь потребує негайного втручання уряду, оскільки останнім часом там відбуваються руйнівні процеси. Без згоди уряду нерідко здійснюється зміна форми власності, розтягується майно. За останнє десятиріччя на третину зменшився видобуток вугілля. Тому, щоб не залежати від експорту вугілля, необхідне негайне втручання. Необхідно, передусім, списати безнадійні борги, зробити моніторинг шахт, де потрібно, змінити форму власності, підтримати фінансово перспективні шахти, сформувати прозорий ринок вугілля.

Оглядачі зазначають, що запропонована урядом програма зустрінута вугільниками неоднозначно, а керівники вугільних об’єднань Луганщини взагалі проігнорували презентацію програми.

Для піднесення ефективності Збройних Сил

За участі Президента Леоніда Кучми у Києві відбулась нарада керівних кадрів Збройних Сил України. Обговорено питання зміцнення обороноздатності держави та реформування ЗС. Виступаючи, глава держави наголосив на необхідності створення такої армії, яка була б мобільною і дієздатною. Відповідно до прийнятого Верховною Радою закону, чисельність ЗС України до кінця 2005 року має бути скорочена на 25 тисяч чоловік і становитиме 375 тис. чоловік, у тому числі військовослужбовців – 295 тис. чоловік. Однак головне – не кількість, а якість. Тому необхідно повною мірою забезпечити реалізацію прийнятої нещодавно програми реформування Збройних Сил.

За імплементацію результатів референдуму

Більше мільйона громадян України взяли участь у мітингах на підтримку Президента України, що 10 січня пройшли по всій країні. Мітинги були організовані центристськими партіями – народно-демократичною, аграрною, соціал-демократичною (об’єднаною), «Демократичний союз» та деякими іншими. Учасники мітингів підтримали дії Президента України, спрямовані на забезпечення стабільності в державі, вимагали від Верховної Ради до 19 січня внести зміни до Конституції, відповідно до волевиявлення народу на референдумі. Якщо цього не буде зроблено, то Верховна Рада, на думку мітингуючих, має саморозпуститися.

Коментуючи висунуті громадянами вимоги щодо імплементації результатів референдуму, голова Верховної Ради Іван Плющ наступного дня зазначив, що рішення референдуму мають бути реалізовані, але дещо з іншими формулюваннями, ніж було записано у бюлетенях. Їх необхідно доопрацювати, і після схвалення Конституційним судом Верховна Рада внесе відповідні зміни до Конституції.

Але, схоже, на цій сесії ВР не вдасться цього зробити, бо досі не прийнято закони про парламентську більшість і опозицію, без чого імплементація неможлива.

Генеральний прокурор доповідає

10 січня Генеральний прокурор України Михайло Потебенько заявив з трибуни Верховної Ради, що знайдений під Таращею труп людини обстежено спеціалістами, в тому числі і російськими, котрі раніше ідентифікували останки членів царської родини. Дослідження показали, що знайдений труп на 99,6% можна ідентифікувати як тіло журналіста Гонгадзе. Незважаючи на це, Генпрокуратура не може остаточно сказати, що Гонгадзе мертвий, заявив Михайло Потебенько. Розшуки триватимуть.

Щодо магнітоплівок, переданих народним депутатом Олександром Морозом, Генпрокурор сказав, що експертним методом неможливо довести достовірність записів. Однак на прес-конференції, що відбулась після промови в парламенті, Генпрокурор прямо сказав, що оприлюднені аудіозаписи – це фальшивка.

У Верховній Раді знову штормить

11 січня у Верховній Раді продовжували вирувати пристрасті. Однак за результатами інформації Генпрокурора щодо зникнення журналіста Гонгадзе нардепи так і не змогли прийняти ніякого рішення, хоча на це потратили майже весь сесійний день. Не було прийнято пропозицію визнати роботу Генпрокурора щодо розслідування справи Гонгадзе незадовільною чи заслухати звіт М. Потебенька і після цього висловити йому недовіру.

Тим часом, до розгляду питань порядку денного депутати так і не приступили. Під загрозою опинилась імплементація результатів референдуму на цій сесії, що завершується 19 січня. На грані розвалу опинилась і парламентська більшість. Це визнав навіть голова ВР І. Плющ.