«Буде і в нас європейський баскет...»
Баскетбольна слава Харкова, на превеликий жаль,
це вже ніби прочитана книга. Разом з тим, у серцях уболівальників не згасає промінь надії,
вони сподіваються, що з часом команда
слобожанської столиці проб’ється
до суперліги чемпіонату України, а потім вийде
і на європейську орбіту.
Тим-то наші погляди сьогодні й прикуті до баскетбольної команди «НУВС» – Національного університету внутрішніх справ, котра доволі успішно виступає у вищій лізі національного чемпіонату. На запитання нашого кореспондента сьогодні відповідає її головний тренер – Володимир Михайлович Казначеєв.
– Вік команди лише сім років. В університеті завжди було чимало курсантів та викладачів, котрі серйозно займалися баскетболом. Тим паче, що ентузіастів підтримує і ректор університету, народний депутат Олександр Маркович Бандурка. Тому й не дивно, що протягом одного сезону вдалося реалізувати поставлене завдання – команда пробилася до вищої ліги чемпіонату України. Відтоді «НУВС» постійно балансує на тій межі, що відділяє клуб від суперліги, і тому я розумію сподівання уболівальників на те, що саме наша команда відродить баскетбольну славу Харкова.
– І з чого розпочнеться це відродження?
– Відродження розпочалося зі створення команди, та, зрозуміло, це лише перший крок. Для того, щоб «НУВС» заграв на рівні суперліги, потрібна міцна матеріально-техніч-на база. Зараз під керівництвом проректора з економічних питань та матеріально-технічного постачання Геннадія Амвросійовича Тодуа розпочинається реконструкція й переобладнання баскетбольного залу та трибун. Тобто буде зроблено все для того, щоб тут могли змагатися суперлігові команди.
– Але ж для суперлігових команд, як мовиться, потрібні і супергравці. Чи є такі у вашій команді?
– Тут, думається, особливих проблем не виникне. Уже чимало гравців «НУВС» з різних причин поповнили лави найсильніших клубів України. Це – Дмитро Рязанцев, який грає у Вознесенську, Олег Салтовець і Микола Неухацький виступають зараз за БК «Київ», а Олександр Приходько та Олексій Алдошин за «Суми-Хімпром»... Та на зміну їм прийшли молоді, талановиті хлопці – нинішній капітан Олександр Рибалко, гравці Вадим Гуливатий, Михайло Тулинов, Євген Пустовалов. Проблема в тому, щоб виховані в Харкові гравці залишалися грати в рідному місті. І вихід до суперліги – один із ключових моментів у цьому. А там, дивись, зіграємо і з європейською баскетбольною елітою.
– Відомо, що за «НУВС» виступають переважно місцеві гравці. Та без досвідчених майстрів, як відомо, теж не обійтися...
– На нинішньому етапі селек-ційну роботу будуємо навколо того, щоб відшукати яскраві таланти серед юнаків. Потім запрошуємо їх до другої університетської команди, надаємо можливість проявити себе у відповідальних турнірах.
...Я завжди говорю, що Харкову потрібно якнайбільше наставників, які вміють працювати з молодими спортсменами. Таких, як Фелікс Михайлович Маргуліс, до якого я ще в дитячі роки прийшов на «Авангард». Він навчав не лише секретам майстерності, але й виховував нас справжніми патріотами міста, його спортивних традицій.
– А який із зіграних матчів, Володимире Михайловичу, вам найбільше запам’ятався?
– Цей матч у мене і досі перед очима. У Львові довелося грати проти юнацької збірної столиці. А тоді за цю команду вже грав майбутній прославлений гравець Володимир Ткаченко. Боротьба була жорсткою і безкомпромісною, але ми, стиснувши зуби, все-таки ви-рвали перемогу... Зрештою, і як у тренера є теж пам’ятні ігри. Три роки тому наша студентська команда в Москві в матчі за перше місце чемпіонату СНД серед студентів зу-стрілася з командою Магнітогорського університету, яка виступає в російській суперлізі. Вдалося так налаштувати хлопців на поєдинок, що це для них був ну ніби останній бій. І перемогли з різницею в 16 очок! Це свідчить про те, як важливо для тренера психологічно підготувати гравців до відповідального матчу. І в команді «НУВС» цим питанням я приділяю велику увагу.
– До речі, не вибиває вас із «колії» необ’єктивне суддівство?
– Кожен тренер по-своєму реагує на помилки суддів, а часом і на необ’єктивність. Але своїм гравцям кажу: боріться до останнього. І при цьому згадую мудрого тренера Валерія Лобановського, який вважав, що фортуна все-таки мудріша за суддів і обов’язково допоможе сильнішому.
– Будемо сподіватися, що фортуна допомагатиме і харківським баскетболістам, і уже най-ближчим часом побачимо «НУВС» у суперлізі... А тепер, якщо не таємниця, як ви відпочиваєте?
– За найменшої можливості прагну поїхати на Салтівське водосховище, де розташована наша база. А там хапаю вудки в руки – знаю улюблене місце, де хоч маленький окунь, але обов’язково спіймається. Та доки поплавець «дрімає» на воді, я знову подумки на баскетбольному майданчику, де моя команда бореться за перемогу...
Інтерв’ю вів І. Тесло.
