ДОЛЯ ПІДПІЛЬНИКІВ І ПАРТИЗАНIВ БУЛА ТРАГІЧНОЮ

День партизанської слави українські підпільники та партизани святкуватимуть вперше. День Перемоги більше вважався святом регулярної армії, чиї герої підняли прапор над рейхстагом. А підпільники та партизани залишалися в тіні. А їм було нелегко, вони теж за-знали лиха.

Особливо трагічною є доля харківського підпілля, яке було знищене німцями в червні 1942 року, а його керівник І. І. Бакулін помер в тюремній лікарні. Нелегко було й харківським партизанам, яким доводилося воювати на території, де майже рік проходила лінія фронту. Завтра їх згадають поіменно. Піднімуть чарку, накриту окрайцем черствого хліба. Піднімуть ті, хто залишився в живих.

І, звичайно, відвідають музеї.

Вже майже сорок років тому в Харківському індустріально-педагогічному технікумі створено експозицію партизанської слави. Існує вона завдяки колишньому вчителеві фізкультури Миколі Петровичу Чиженку. Тут є унікальні експонати, що іноді не побачиш в жодному з музеїв. Сюди у цей день прийдуть ті, хто ще живий.

Прийдуть учасники опору й до Харківського історичного музею, де діє експозиція «Далеко від лінії фронту». У ці дні її найбільше відвідують школярі.



CТЕЛА ДОСТОЙНИХ

16 вересня на Первомайщині відзначили 59-у річницю визволення району

від фашистських загарбників.

Селище Лихачове (так до 1952 року називався нинішній адміністративний центр Первомайського ра-йону) було окуповане у жовтні 1941. У дні неволі люди не скорилися, чинили опір загарбникам. У районі діяла підпільна група, партизанський загін, яким командував І. П. Гуторов. Фашисти жорстоко розправлялися з патріотами. Приміром, 18 лютого 1943 року у селі Єфремівка вони зігнали у церкву 240 чоловік і підпалили її...

Первомайський неодноразово ставав місцем жорстоких боїв. За час війни він чотири рази переходив з рук в руки. Особливо тяжкі бої Радянська Армія вела у березні 1943 року. В одному з них загинув герой боїв на річці Халхін-Гол, Герой Радянського Союзу, гвардії генерал-ма-йор танкових військ В. В. Копцов, якого поховали на привокзальній площі. 16 вересня 1943 року війська Степового фронту остаточно визволили Первомайщину від німецько-фашистських за- гарбників. З цієї нагоди біля Вічного вогню відбувся мітинг, учасники якого хвилиною мовчання віддали шану загиблим воїнам-визволителям. Живі квіти поклали й до могили В. В. Копцова.

Розпочалися ж урочистості з непересічної події – відкриття стели почесних громадян району. Традицію відзначати тих, хто ратними і трудовими подвигами прославив Первомайщину, було започатковано рік тому з ініціативи районної ради і райдержадміністрації. Згодом виникла ідея створити стелу, яку відновлювали, як кажуть, усім миром – допомогли у цій добрій справі практично всі сільгосппідприємства району. В день відкриття полку достойних додалося. Медаль «Почесний громадянин Первомайського району» отримали Лариса Михайлівна Семеруніна, Микола Семенович Тарасенко та Федір Іванович Семихат. А Людмилу Дем’янівну Вожжову, якій це звання присвоїли ще минулого року, особливо тепло поздоровив голова райдержадміністрації В. Ю. Полторацький. Адже 16 вересня у неї – день народження.