До високої якості життя

З першого дня свого життя людина стає споживачем. І так триває аж до останнього її подиху. В Україні зареєстровано понад 2000 різноманітних послуг, що надаються населенню. Спектр широкий. Але не секрет, що їхня якість часто-густо залишає бажати кращого. Тож символічно, що нинішнього року Всесвітній день захисту прав споживача проходить під гаслом «До високої якості життя — разом».

Напередодні цього дня наш кореспондент зустрівся із заступником начальника обласного управління у справах захисту прав споживачів В. М. Прокопенком.

— Владиславе Миколайовичу, нас, споживачів, повинен радувати той факт, що маємо навіть всесвітній день захисту своїх прав. Цікаво, коли і як виникло це свято?

— ХХ сторіччя відзначається активним розвитком руху споживачів щодо захисту своїх прав. У 1936 році в США навіть вийшов перший номер журналу для споживачів із публікаці-ями, що давали широким верствам населення можливість компетентнішого вибору товарів, а також формували громадську думку стосовно якості окремих товарів та послуг, що, згодьтеся, в умовах ринкової економіки й перевиробництва має неабияке значення. В 50-х роках минулого століття у Нідерландах та Бельгії громадські організації споживачів порушували питання про захист своїх прав вже на державному рівні. Але по-справжньому цей рух став масовим після звернення американського президента Джона Кеннеді до світової спільноти, в якому були ви-значені основні напрямки розвитку руху захисту прав споживачів: право на безпеку, право на інформацію, право на вибір, право бути почутим. Це було 15 березня 1962 року. 15 березня й відзначається що-річно як Всесвітній день споживача. Надалі було узаконено ще чотири права споживачів: право на відшкодування збитків, право на відповідну освіту, право на задоволення базових потреб, право на здорове нав-колишнє середовище.

Це отримало підтримку у всьому світі. 1985 року генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію «Керівні принципи щодо захисту інтересів споживачів». А Україна у 1991 році поклала ці принципи в основу свого Закону «Про захист прав споживачів». У відповідності до цього закону було утворено Державний комітет у справах захисту прав споживачів — нині управління у справах захисту прав споживачів Державного комітету технічного регулювання та споживчої політики.

— Владиславе Миколайовичу, окрім вашої структури, хто ще в Україні повинен захищати права споживачів?

— Відповідно до закону це здійснюють органи законодавчої та виконавчої влади різних рівнів, суд. Окрім того, правоохоронні органи, органи Державного митного комітету, охорони здоров’я. Недержавний захист здійснюють громадські організації споживачів.

— Стільки поважних структур захищають наші права. Чи не багато? З чим це пов’язано?

— З тим, що виникли нові технології виробництва, які принесли не тільки збільшення випуску товарів, а й докорінні зміни у якості виробів. І допоки невідомо, як це може відбитися на здоров’ї людини. Прикладом можуть слугувати соєві продукти, овочеві культури нових сортів, проблема губчастої інцефалопатії, різновиди продуктів птахівництва — стегенців «Буша» тощо. Особливо хочу зупинитися на «трансгенній продукції» — це виробництво нових сільськогосподарських культур із зміненим генетичним кодом. На зов-нішній вигляд та смак вони залишаються звичними. Та використання, вживання людиною таких продуктів до кінця не ви-пробувано. А отже, вони можуть нести не просто небезпеку харчових отруєнь, а зміни в людському організмі на генному рівні щодо репродуктивного здоров’я, неадекватної реакції на звичні лікарські препарати, без яких у нинішньому сторіччі не обійтися.

Зіткнувшись з цією ситуацією, найрозвинутіші країни, зокрема США, заборонили використання такої продукції в їжу своїх співвітчизників, хоча саме вони є лідером у виробництві такого роду харчування. Враховуючи реальну загрозу, ці держави вживають екстренні заходи: заборону на ввезення окремих видів продукції, посилення контрольних функцій різних відомств по захисту прав споживача.

— Владиславе Миколайовичу, але ж відомо, що продукція, яку високорозвинуті країни заборонили викори-стовувати у себе, реалізовується в країнах третього світу. Ввозиться вона й у держави СНД. То чи щось робиться в Україні і на Харківщині, аби запобігти цьому?

— Так. Прийнято зміни до Закону «Про захист прав споживачів». Вийшов Указ Президента держави «Про невідкладні заходи щодо посилення державного захисту прав споживачів». Окрім того, розробляється національна програма, розрахована на 2003—2005 роки, по захисту прав споживачів. Загалом же за десятирічний період існування нашого управління проведена велика робота по припиненню проникнення на територію України іноземних товарів без доступної, достовірної інформації щодо споживчих властивостей та безпеки продуктів. І якщо у 1992—1995 роках на Харківщині рівень таких кондитерських, тютюнових, горілчаних виробів, м’ясних та плодоовочевих консервів становив понад 50 відсотків, то минулого року їх було менше 10 відсотків. Наявність сертифікатів на більшість товарів, як вітчизняного, так й іноземного виробництва також є перемогою спеціалістів управління.

А головне: споживач повернувся обличчям до вітчизняного товаровиробника. Люди зрозуміли, що наша продукція більш якісна, бо виготовлена з натуральної сировини. А яскраві, але у переважній більшості несмачні й некорисні (за рахунок використання штучної та синтетичної сировини, барвників, ароматизаторів) товари іноземного виробництва поступилися вітчизняним. Як приклад можна навести зникнення з прилавків горілчаних виробів з використанням синтетичних барвників та ароматизаторів горілки «Диня» та «Банан» виробництва Ізраїлю, лікеру «Амаретто» та шипучого напою «Валентино», виробництва Італії, польських цукерок, м’ясних імпортних консервів, де замість м’яса був рослинний білок (соя) та до 70 відсотків жиру.

— Владиславе Микола-йовичу, але ж не зникає проблема фальсифікації товару, обдурювання покупців. От і у вас, в управлінні, на виставці неякісних та фальсифікованих товарів є навіть «фальсифіковані» (пробачте за порівняння) гирі, де у кілограмі не вистачає 300, а то й більше грамів...

— На жаль, це закладено у менталітеті деяких наших громадян — отримати щось за рахунок іншого. Проблема ця стара, як світ. Бо навіть у Біблії є таке застереження: «Не робіть неправди в суді, вагах, вимірюваннях», або ж «Правильні ваги і чаші терезів від Господа»...

— О, цікаво. Іншими словами — невірні ваги, то вже від лукавого?..

— Саме так. У притчах Соломона так і стверджується: «Неправильні ваги — мерзота перед Господом, але правильна вага угодна Йому». І тут же «Мерзота перед Господом — неоднакові гирі й неправильні ваги — це не добре». Та, на жаль, ставши на слизьке, шахраї не переймаються цим. Тому зараз на перше місце виходять завуальовані ошукування покупців. Такі, як фальсифікація товарів, незаконне використання товарних знаків, застосування при виготовленні товарів, особливо продуктів харчування, небезпечних харчових домішок, консервантів тощо. Але, хочу сказати, що це палиця з двома кінцями. Адже проблема безпеки товарів однаковою мірою стосується всіх — і споживачів, і підприємців, і продавців. Бо кожний з них все одно в першу чергу споживач.

А тому наше управління, враховуючи полярність думок і можливостей споживачів і підприємців, пішло шляхом не просто контролювання й покарання винного, а й просвітницької роботи серед підприємців. Ми прагнемо дати їм хоча б необхідні знання, які вони повинні мати й використовувати у роботі. Щоп’ятниці в нашому управлінні по вулиці Сумській, 45, надаються безкоштовні консультативні послуги початківцям-підприємцям. А протягом всього тижня підприємців і споживачів консультують чергові спеціалісти з питань торгівлі та якості товарів за телефоном 43-12-79, з питань сфери послуг — за телефоном 43-13-62. Захист прав і споживачів, і підприємців буде на належному рівні тільки за умов взаєморозуміння й взаємоповаги один до одного. Тож хочу сказати підприємцям: пам’ятайте, що ви підприємці тільки на роботі. Решту часу ви споживачі.

Інтерв’ю вела

Н. Чернова.