Хліб-сіль для генерала
Це вже стало хорошою традицією – кожного року в Харківському військовому університеті проводиться «День відкритих дверей».
Ось і минулої суботи сюди навідалося чимало юнаків, а серед них багато хто і зі своїми батьками, аби познайомитися з історією військового університету, з його спеціальностями, навчально-матеріальною базою, умовами життя і побуту курсантів. Та чи не найбільше бажаючих цікавить, як вступити до університету, що треба зробити уже зараз, аби краще підготуватися до екзаменів.
Тут же, на території військового університету, знайомлюся з групою юнаків. Юрій Швець приїхав до Харкова з селища Солоне Дніпропетровської області.
– Так, у мене величезне бажання вступити до університету, – говорить Юрій. – Торік була перша спроба, але, на жаль, закінчилася невдало. Та я не опустив руки, ще серйозніше готуюся до екзаменів, і, думаю, мрія моя здійсниться.
А ось цей симпатичний хлопець – Олексій Мигура – харків’янин, цього року закінчує СШ № 100. Він теж наполегливо готується до вступних іспитів, а ще – велику увагу приділяє спорту, фізичному загартуванню. Йому уже присвоєно звання майстра спорту зі стрільби з лука...
Одне слово, хлопці підбираються бойові. Але генерал-лейтенант Віктор Іванович Ткаченко – начальник військового університету і начальник Харківського гарнізону, виступаючи, застерігає: вступити до кращого в Україну вузу (а торік університет посів перше місце у державі) буде нелегко. Бажаючих чимало, але у зв’язку з реформуванням армії кількість курсантів неухильно зменшується. Цього року на перший курс приймуть майже удвічі менше майбутніх офіцерів.
Так, зараз українській армії потрібна не кількість, а, в першу чергу, грамотні і підготовлені на сучасному рівні офіцери-спеціалісти. Навчати курсантів є кому: в університеті працює 70 докторів наук, 576 кандидатів наук, функціонують два наукові центри, зокрема ракетно-космічних досліджень.
Цікаво й те, що два роки тому тут почали і підготовку студентів, які навчаються за контрактом. По закінченні навчання студенти отримають дипломи державного зразка – бакалавра, спеціаліста, магістра, а також військове звання «лейтенант запасу».
...Багато чого побачили і почули цього дня ті юнаки, котрі вирішили пов’язати у майбутньому своє життя з нелегкою ратною службою. І вже глибоко символічним став факт вручення майором запасу богодухівцем В. М. Запашним хлібини з сіллю начальнику військового університету В. І. Ткаченку. Це – як символічний наказ військовикам: надійно стерегти небо, під яким хлібороби плекають хліба – багатство усього народу.
І. Луговий.
