Імена в історії

Князь-конструктор

У лютому виповнилося 125 років від дня народження конструктора першого російського аероплана, київського інженера Олександра Кудашева.

Олександр Сергійович Кудашев був родом зі старовинної й знатної князівської сім’ї. Його дід і тітка поховані в Лаврі, Кудашеви були родичами іншої відомої київської сім’ї Бердяєвих.

Після навчання у Санкт-Петербурзькому інституті інженерів шляхів сполучення молодий князь працював на будівництві залізничної лінії від Тифліса до Карса, а потім став до роботи на Південно-Західну залізницю. Пізніше був завідувачем землечерпалки «Дніпровська-4», але, мабуть, і ця робота не влаштовувала князя, і після відкриття Київського полі-технічного інституту він вирішив перейти туди.

Так, пройшовши відповідні випробування і стажування за кордоном, з 1 вересня 1900 року Олександра Кудашева було прийнято, як бачимо з його особової справи, що зберігається в архіві, на посаду виконуючого обов’язки екстраординарного професора. Ймовірно, Олександр Сергійович був людиною, схильною захоплюватися. Коли в 1910 році в Ніцці побачив польоти аеропланів, зумів піднятися в повітря разом з першим російським пілотом Михайлом Єфімовим. Політ його захопив настільки, що він сам вирішив створити аеро-план. Почав з того, що побудував невеликий сарай за політехнічним інститутом для складання апарата. Тогочасні правила вимагали отримати на це у начальства дозвіл. Напевно, прохання титулованої персони здивувало когось у канцелярії — адже ніхто не будував такого дива. Однак 2 березня 1910 року, буквально на другий день після подання прохання, Рада КПІ його задовольнила і князь негайно приступив до створення літальної машини.

Двигун конструктор взяв найпопулярніший, але й досить примхливий, — італійський «Анзані» (про який навіть його автор відгукувався не дуже схвально). Схему розробив власну, хоч таку, що трохи нагадувала апарат француза Соммера, але з низкою тех-нічних новинок. І сам будував аероплан.

23 травня «Кудашев-1» був готовий. Не відкладаючи надовго, машину перекотили через Брест-Литовське шосе на поле за Пушкінським парком і відразу ж почали готуватися до польоту. У той піонерський час заро-дження авіації в ній ще тільки передбачався розділ на пілотів і конструкторів, і чи не всі перші конструктори свої машини випробовували самі. Так зробив і Олександр Кудашев.

Історичний політ відбувався на висоті до двох сажень і в довжину сягав близько 50—60 сажень. Як водиться, виявилися деякі недоліки машини. Але на їх доробку бракувало, напевно, терпіння, і машина пішла на другий зліт. Аж раптом її віднесло в бік і навіть заглушений мотор не запобіг зіткненню з огорожею.

Проте це був перший політ першого побудованого в Росії літального апарату, важчого за повітря. Потім Кудашев побудував ще кілька аеропланів і навіть брав участь у конкурсі, але невдало. А в 1912 році з групою київських авіаторів переїхав до столиці імперії. Але натура князя не сприяла копіткій і наполегливій, а головне — планомірній роботі, що стрімко набирала темпів і ставала промисловістю авіації. Кудашев так і лишився серед тих багатьох романтиків, які поступово відійшли від улюбленої справи і більше про себе не заявляли, зійшовши зі сцени подій, що розгорталися в країні.

Про його долю в енциклопедії немає жодних відомостей. А історики авіації вважають, що Олександр Кудашев поїхав до Франції і там його застала Перша світова війна, а потім і революція.

І все ж таки, після багатьох років пошуків, вдалося встановити, що в Москві залишилася дружина князя і син Сергій. На початку громадянської війни він одружився з дочкою гувернантки француженки Кювельє-Майєю. А коли помер, його вдова вийшла заміж за Ромена Роллана і поїхала з ним за кордон. Стало відомо, що їхній син Сергій залишився в Москві і виховувався у бабусі (вдови авіатора Катерини Василівни, до заміжжя графині Стенбок-Фермор). Під час навчання в інституті також захопився авіацією і ще за студент-ства своїми здібностями виділявся в аеродинамічній лабораторії. Після закінчення вузу Сергій навчався в аспірантурі, і ніхто не підо-зрював про князівське походження однокурс-ника-красеня і його родинні зв’язки зі знаменитим конструктором. Так і самого конструктора майже не згадували, а першість у побудові аероплана віддавали Олександру Федоровичу Можайському. Насправді ж його аероплан не літав і, як вважають фахівці, не міг ще літати — Можайський випередив свій час. А темою дисертації Сергія Кудашева були крила малого подовження, отже, він серйозно готувався до роботи в авіації.

У перших числах липня 1941 року онук першого конструктора вітчизняного аеро-плана і майбутній авіатор, князь Сергій Сергійович Кудашев, записався добровольцем до московського ополчення і незабаром загинув на фронті.

А про долю його діда-конструктора аеро-плана, київського інженера князя Олександра Сергійовича Кудашева, так нічого й невідомо...

Михайло Калашников і німецькі парасолі

Михайло Калашников, винахідник найвідомішого у світі автомата, має намір трохи поправити свій фінансовий стан участю в спільному підприємстві з німецькою компанією, що спеціалізується на виробництві парасолів.

За інформацією Daily Telegraph, 83-літньому конструктору, що живе на мізерну пенсію у двокімнатній квартирі в одному з уральських міст, належатиме 30 відсотків компанії MMI, що базується в Золінгені. Найголовнішою інвестицією Калашникова стане його відоме на весь світ ім’я.

Компанія планує виробляти під цією маркою не тільки парасолі, але й алкогольні напої на базі горілки, тенісні ракетки, лосьйони після гоління і навіть всюдиходи. За власним твердженням Калашникова, продаж більш ніж 100 мільйонів автоматів його імені по всьому світі не приніс особисто йому ні копійки

Гаррі Поттер живе у Харкові

Ні для кого не секрет, що Гаррі Поттер є воістину культовою фігурою. Книги про нього розходяться величезними тиражами, а фільми, зняті за творами Джоан Роулінг, мають фантастичний успіх в усьому світі і принесли творцям уже не один мільйон доларів. Прізвище хлопчика в окулярах, що володіє магічними здібностями, уже давно стало чудовим засобом для одержання великого прибутку від продажу всіляких футболок, іграшок та іншої продукції.

Не дуже давно один з жителів Харкова одержав новий паспорт, у якому в графах «ім’я» і «прізвище» написано... Гаррі Поттер.

Український Поттер, треба зазначити, зовсім не схожий на свого тезка. Він давно вийшов з юного віку і розміняв уже п’ятий десяток. Крім того, Гаррі з Харкова не був помічений у заняттях магією й чаклунством. За професією він психіатр, але нині лікарською діяльністю не займається, тому що віддав перевагу літературній творчості. Не дуже давно пан Поттер опублікував 20-тисячним тиражем свою першу книгу під назвою «Енциклопедія початкуючого мага».

Початкуючий український письменник заявив, що не боїться судових позовів від Джоан Роулінг, тому що нічого протизаконного в зміні одного імені на інше немає. «Детектив з Англії приїжджав довідатися про законність зміни прізвища, — розповідає 41-літній Гаррі. — Шукав зачіпку, щоб опротестувати зміну імені». Втім, британцю довелося виїхати ні з чим, тому що будь-який громадянин України має законне право при-йти в паспортний стіл і взяти собі ім’я, яке захоче: від Гаррі Поттера до Горлума і Джорджа Буша.