Лідерами не народжуються. Ними стають

Харківський район – один із найбільших не тільки в області, а й в Україні. Лише молодих людей тут проживає близько 40 тисяч. Раніше більшість з них працювала на підприємствах Харкова. Тепер же в обласному центрі і для його мешканців неабияка проблема влаштуватися на роботу, то що вже говорити про приміських жителів. До того ж, складностей додає і вартість проїзду. І як не мізкуй, а доводиться шукати роботу у рідному селі чи селищі. Аби розв‘язати цю та інші проблеми, молодь у 1999 році згуртувалася в організацію, чисельність якої нині понад три тисячі юнаків та дівчат. Звичайно, ця організація охоплює ще незначну частину молоді. Але, як відомо, не все береться кількістю. Тим паче, що у Харківському районі молодь має реальні перспективи. Саме про це і йдеться в інтерв‘ю президента районної спілки молоді та студентів Діани Баринової.

– Діано, розкажіть, будь ласка, яка мета вашої організації, її завдання?

– Основна мета – це активізація участі молоді в соціально-економічному, культурному та суспільно-політичному житті району, держави. Конкретніше – це захист прав та інтересів молоді, сприяння самореалізації, розв‘язанню проблем, що турбують молодь, пропаганда здорового способу життя. У складі спілки 55 первинних організацій, що охоплюють учнівську й трудову молодь. Прагнемо розширити первинні осередки, створити нові.

– Але якщо йти таким шляхом, тобто будь-що збільшувати свої лави, то можна вийти й на комсомольські шляхи з неосяжною масовістю і формалізмом у проведенні заходів, за якими губляться живі люди...

– Цю небезпеку ми розуміємо. Збільшення чисельності наших лав – не самоціль. Головним для нас залишається боєздатність первинних організацій, їхня спроможність результативно впливати на молодіжну політику на місцях, реальне поліпшення життя юнаків і дівчат. Звичайно, зважаємо на те, що первинні організації є автономними у своїй діяльності, зі своїм баченням гострих проблем.

– Але ж досягти цієї мети нелегко. Багато важить, хто очолить організацію? Раніше досить часто спостерігався розрив між формальним і реальним лідером. А тепер?

– Прагнемо не допустити помилок. Хочемо, щоб в особі офіційного молодіжного лідера перебував реальний лідер. Мені здається, що наша молода держава в якийсь момент послабила увагу до молоді. А надолужувати прогаяне завжди важче, ніж систематично, планомірно здійснювати намічене. Зараз у всіх населених пунктах добираємо лідерів, які могли б очолити молодіжні осередки. А щоб у їхній діяльності було якомога менше збоїв, проводимо навчання. На семінарах навчаємо, як провести збори, конференції. Наступного року ця робота набуде системнішого характеру. У нас працюватиме школа молодого лідера, у рамках якої молодь зустрічатиметься з депутатами Верховної Ради, місцевих рад, з працівниками районної влади, взагалі з цікавими особистостями. Проводитимуться тренінги слухачів.

Політична безграмотність молодих людей – надзвичайно актуальна проблема. Значна частина юнаків та дівчат байдужа до політичного життя країни, подій в районі, не має елементарного уявлення про діяльність політичних партій, громадських організацій, тобто взагалі не володіє ситуацією в суспільстві. Як же за таких умов досягти свідомого ставлення молоді до, скажімо, виборчих кампаній? Чи можна й далі миритися з тим, що її актуальні проблеми у радах вирішують представники старших поколінь? У районі лише близько двох десятків молодих людей є депутатами рад різних рівнів. Отже, слід добитися того, аби в наступному їх складі молодь була представлена краще.

– Ви порушили вельми актуальну проблему: хто прийде на зміну нинішнім працівникам органів влади...

– З цією метою у нас налагоджується механізм взаємодії активної молоді з місцевою владою. Молодіжні лідери порушують перед сільськими і селищними головами гострі питання життя своїх ровесників. Керівники молодіжних організацій беруть участь у сесіях місцевих рад, особисто я – у роботі сесії райради, в апаратних і селекторних нарадах у райдержадміністрації, коли треба, і загострюю увагу їх учасників на невідкладних питаннях життєдіяльності молоді.

– Одне з них – безробіття?

– Так, для приміського району воно надто болісне. Прагнемо хоч якось зарадити молоді. Зокрема, вдалося залучити учнівську молодь до сезонних робіт, що оплачуються центром зайнятості. А ще в нагоді сільгоспроботи. Все-таки є хоч якась матеріальна допомога дітей своїм батькам.

– Діано, повернемося до питання молодіжного лідерства, від якого багато що залежить у підвищенні авторитету молоді. Скажіть, будь ласка, чи є можливості практичного засвоєння навичок керівної роботи?

– У нас є наміри організувати стажування здібних до керівної роботи молодих людей в органах місцевої влади. Вже нині такі засади започатковуються у відділах внутрішньої політики, який очолює Світлана Петрівна Сокол, сім‘ї та молоді. Сподіваємося, такого взаєморозуміння і взаємодії досягнемо у відділах економіки та управління агропромисловим комплексом.

Наша спілка організовує і проводить чимало освітніх, культмасових і спортивних заходів. Популярними є конкурси генеалогічного дерева (вивчаємо свій родовід), клубу веселих і кмітливих, молодіжні суботники.

Окремий напрямок діяльності спілки молоді та студентів – співпраця з малою академією наук, що полягає у підтримці юних обдаровань, встановленні контактів з вузами.

Молодіжна тема – постійна на сторінках районної газети «Трибуна трудящих». Ми проводимо конкурс юних кореспондентів, кращі з яких співробітничають з редакцією. А щоб голос молоді був краще почутий, думаємо започаткувати своє молодіжне видання. А ще – постійну увагу молоді приділяють голова райдержадміністрації Віктор Іванович Пугачов, його заступник Олена Миколаївна Аністарова. Слово за молоддю, наскільки вона буде активною і небайдужою до своїх проблем.

Г. Конопельцев.