|
|
Мереф’яни втамовують спрагу
У старовинному містечку на берегах Мжі, судячи з усього, поступово долають наслідки надзвичайної ситуації, зумовленої недавнім аварійним виведенням з ладу головної міської глибоководної свердловини.
Попередні тривожні почуття, що ними перейнялася одразу після несподіваного припинення дії основної водоносної артезіанської артерії позбавлена централізованого водозабезпечення певна частина мереф’янської громади, здається, вляглися швидше, ніж навіть очікувалося. Звичайно, вихід з експлуатації на початку останньої декади січня водопідкачувальних насосів, зіпсованих через потрапляння в них піску та сповна вичерпаний водний ресурс замуленої свердловини встиг-ли наробити чимало галасу. Як-не-як, а перед реальною загрозою залишитися посеред зими без водопостачання постали не тільки близько 630 тутешніх будівель, у тому числі дві школи, дитсадок, професійно-технічне училище, а й майже 3-тисячне населення житлового масиву в центральній частині Мерефи.
Може, ситуація й справді загострилася б надміру, якби не зважені оперативні дії і місцевої, й обласної влади, скоординовані зусилля різних служб. Тепер уже є всі підстави стверджувати, що терміново виробленою низкою авральних заходів обрали найоптимальніші варіанти для порятунку становища: спільно орга-нізували підвіз питної води з Рай-Оленівки та селища Селекційного, задіявши для цього потужні автоцистерни. А відтак не залишили без води перед-усім освітні й інші соціальні заклади та саме населення. Уже за кілька днів після аварійної оказії пішла водопровідна вода до помешкань мереф’ян на перших поверхах їх будинків завдяки вимушеному підключенню до водопровідної системи двох законсервованих до цього резервних мілководних свердловин. Одна з них належить міським газовикам, а друга – санепідемстанції. А не припиняти ні на хвилину подачі тепла до осель городян допомогло те, що вчасно перепинили традиційне підживлення з водоносної системи семи міських котелень, налагодивши натомість безперебійне підвезення до них технічної води.
– Зрозуміло, що й усього цього для належної післяаварій-ної стабілізації ситуації з централізованим водозабезпеченням міста було б явно замало, – зізнається міський голова Мерефи Б. Хіхля. – Тому не залишалося нічого іншого, як ухвалити рішення терміново пробурити ще дві нові мілководні свердловини завглибшки до 100 метрів кожна. Справа ця, правду кажучи, недешева. Кожна свердловина обійдеться щонайменше в 30 тисяч гривень, викроїти які у куцому бюджеті зараз непросто. На щастя, пообіцяли матеріально підсобити обласна й районна влада. Отож фахівці АТ «Харківводбуд» уже впродовж минулого тижня докладали всіх зусиль, щоб до вихідних завершити буріння першої стометрової свердловини продуктивністю водопостачання до 25 кубометрів на годину. Задіяти її в експлуатації налаштовані були вже цього тижня. Визначилися і з місцем буріння другої подібної свердловини, куди для виконання відповідних робіт фахівці Харківської РЕС постаралися підвести вже джерела електроживлення. Тепер на часі – безпосередньо будівельні роботи, що їх є намір виконати в якнайстисліші терміни. Розглядаємо все це як вельми важливі кроки до максимальної нормалізації водозабезпечення городян.
Що ж, таким чином у мереф’ян з’являється реальна надія поступово втамувати своєрідну післяаварійну спрагу. Що-правда, як вважають спеціалісти, окрім затрат на буріння нових свердловин, знадобляться ще видатки й на різні ремонтні роботи. Принаймні, вже точно відомо, що доведеться замінити деякі ділянки водопроводу. Поза тим, місцева влада ніскільки не зацікавлена скидати з рахунку й виведену з ладу основну глибоководну свердловину. Майже кілометрова артезіанська свердловина, введена в дію тут трохи більше десятка років тому, надто дорого обійшлася місту, щоб зараз остаточно відмовлятися від перспективи її потенційного відновлення. Інша річ, що вартість її – майже мільйон гривень – не абищиця. Це більше, ніж увесь річний бюджет міста. З іншого боку, і в самому місті ще толком не можуть збагнути, в чому ж таки причина нежданого лиха, коли попередньо сподівалися, що запасів води в аварійній тепер свердловині вистачить ще на кілька десятиліть. Щоб дослідити цей загадковий феномен і дати відповідні рекомендації, місцева влада вже звернулася до послуг спеціалістів. АТ «Укр-комунНДІпроект» відтак уклало вже відповідний договір на виконання дослідницьких робіт з геологами. Може, недалекий час, коли знову запульсує життєдайна вода і з апробованого водоносного джерела?..
М. Тараненко.
|