«Ненароджені діти» не винні...

У палаті № 1 гінекологічного відділення 5-го пологового будинку їх було четверо. Четверо жінок, які тільки-но повернулися з абортарію. Відвернувшись до стіни, плакала молода дівчина. «І чого це вона? – дивувалася її сусідка, огрядна молодиця, яка гризла яблуко. – У мене це вже четвертий аборт, і нічого – жива-здорова, та ще й вагітнію, як кішка». «А я вперше тут, – вступає у розмову ще одна мешканка палати. – Приїхала сюди з Первомайського району, аби родичі та знайомі не дізналися про мою «ганьбу» – я ж незаміжня. Добре, що все скінчилося». «І мої батьки не знають, що я зробила аборт, – підводиться з ліжка зовсім юне дівчисько. – Сказала їм, що пішла на заняття...»

Акушер-гінеколог Алла Миколаївна Чернявська, яка і робила цим жінкам аборти, перевіривши стан здоров’я своїх пацієнток, погодилася поговорити зі мною.

– Алло Миколаївно, в Америці зараз триває боротьба між прихильниками та противниками абортів. «Захисники ненароджених дітей» називають лікарів, які роблять ці операції, вбивцями. Як Ви особисто ставитеся до штучного припинення вагітності?

– За 15 років роботи я прийняла близько двох тисяч пологів, а абортів зробила втричі більше. Допомагаючи дитині з’явитися на світ, отримуєш величезне задоволення. А ось щодо абортів...Тут я виконую свій професійний обов’язок. Якщо жінка твердо вирішила перервати вагітність і звернулася до лікарів за кваліфікованою допомогою, ми не маємо права їй відмовити. А взагалі-то, я негативно ставлюся до абортів. Зародок – це вже жива істота. Американський лікар Бернард Натанзон зняв документальну стрічку «Безмовний крик» – це ультразвукова зйомка аборту тримісячного ембріона. Коли до зародка наближається інструмент, ембріон, ніби–то відчуваючи смертельну небезпеку, починає відхилятися від нього, відкриває ротик – немов кричить. Після перегляду цього фільму залишається гнітюче враження – вбивають живу істоту.

– І все ж аборт залишається найпоширенішим «засобом контрацепції» у наших жінок...

– Справді, згідно із статистикою лише 2 відсотки українських жінок у віці до 40 років жодного разу не переривали вагітність. Кожна жінка робить за життя мінімум 2–3 аборти. А деякі «героїні» звертаються до нас 10–15 разів. Прикро, але переважно штучно переривають вагітність жінки 25–35 років – у віці, найкращому для того, щоб народжувати дітей. Не знаю, може мені так «ща-стить», але моїми пацієнтками часто бувають студентки й домогосподарки. Звертаються за допомогою і школярки – приблизно 15 відсотків від загальної кількості жінок, котрі переривають вагітність. Але якщо дівчині не виповнилося 17 років, подібну операцію робимо лише за згоди її батьків.

– Алло Миколаївно, наскільки сьогодні актуальна проблема «кримінальних» абортів?

– На жаль, ще й досі жінки звертаються до «народних умільців», і наслідки таких «операцій» часто бувають плачевними. Горе-лікарі вводять сторонні предмети у порожнину матки, що нерідко закінчується травмою – перфорацією матки, після чого її, як правило, доводиться видаляти. Був випадок, коли медсестра ввела у матку своїй сусідці мильний розчин. Через 2–3 доби жінку привези до нас у важкому стані, з температурою під 40 градусів, з проявами перитоніту – запаленням черевної порожнини. І жінку не вдалося врятувати. Доморощені медики вводять внутрішньовенно великі дози різних препаратів, але, крім шкоди, це нічого не дає. Якщо не закінчується кровотечею, то знов-таки можуть розвиватися запалювальні процеси, і все одно плід залишається у порожнині матки. Жінки потім потрапляють до лікарні, і добре, якщо ми встигаємо врятувати їм життя. Про всі випадки «кримінальних» абортів ми повідомляємо правоохоронні органи.

– Чи українські жінки такі несвідомі, що вважають аборт панацеєю від небажаної вагітності, чи штучне переривання вагітності поширене і в інших країнах світу? – про це я запитала у відомого вченого, завідуючого кафедрою акушерства та гінекології ХДМУ, директора Інституту проблем кріобіології та кріомедицини НАН України, академіка Валентина Івановича Грищенка.

– У кожній країні є жінки, яким не вдалося запобігти небажаної вагітності і довелося робити аборт, – говорить він. – Але у нас таких жінок особливо багато. (Для довідки: рівень абортів у Бельгії, Голландії, Німеччині, Швейцарії становить 10 операцій на тисячу жінок. На Україні та в Росії на тисячу жінок припадає 40–50 абортів. Це трохи менше, ніж у Чилі та Перу. – Авт.). Якщо говорити про Харківщину, то за офіційними даними минулого року у медичних закладах міста Харкова було зроблено 15 тисяч 569 (для порівняння: за цей час народилося 11 тисяч 192 немовлят), у районних лікарнях області вагітність перервали 25 тисяч 915 жінок (побачили світ 7 тисяч 730 новонароджених). Усього ж у Харківській області протягом 2001 року позбулися вагітності 41 тисяча 484 жінки, а народилося 18 тисяч 922 дитини. До речі, торік зроблено на 6 тисяч 500 абортів менше, ніж у 2000 році. Слід зазначити, що кількість абортів зменшилася не тому, що жінки стали частіше народжувати, а завдяки поширенню застосовування протизаплідних засобів.

– Отже, на зміну нена-дійним заходам запобігання вагітності приходять дієві методи контрацепції?

– На жаль, поки що про це говорити рано. Ще й досі побутує думка, що гормональні протизаплідні засоби – пігулки – шкідливі для здоров’я жінок. Але сучасні препарати містять дуже малу кількість гормонального компонента, і тому не впливають негативно на здоров’я людини, не кажучи вже про те, що деякі гормональні засоби ми застосовуємо для лікування жінок. За кордоном найпоширенішим засобом проти запліднення є саме ці пігулки. Є й інші засоби контрацепції – внутрішньоматочні спіралі, які протягом 3–4 років захищають від небажаної вагітності. Застосування презервативів також до-зволяє практично не хвилюватися щодо наслідків статевого акту. Стосовно сперміцидів – кремів, гелів, свічок – то це доволі ненадійний захист. Пігулки, які приймають після статевого акту, скажімо, «Постінор», містять великі дози гормонів, а тому їх небезпечно застосовувати більше, ніж 2–3 рази на місяць. Останнім часом за кордоном набуває поширення стерилізація як жінок, так і чоловіків. Особисто я вважаю, що такі засоби контрацепції небажані. Втім, для кожної сім’ї методи запобігання вагітності повинен визначати лікар.

О. ДОСПЄХОВА.