Підступна доля й милостива муза



Нова опера народного артиста України Л. М. Колодуба «Поет» на лібрето О. Біляцького

та З. Сагалова одержала право першого прочитання на сцені Харківського академічного театру опери та балету

ім. М. В. Лисенка.

Дуже приємно й те, що автори опери є харків’янами.

Доля опери має складну та цікаву історію: у 1984 р. на сцені Харківського академічного театру української драми ім. Т. Г. Шевченка була поставлена вистава за п’єсою тодішньо-го головного режисера театру О. Біляць-кого — «Шлях» (музичне оформлення — Б. Яровинський, художнє оформлення — Т. Медвідь, в головній ролі Тараса Шевченка — народний артист України В. Маляр), яка викликала значний резонанс та зацікавленість публіки. Цей текст і було покладено в основу лібрето опери «Поет», написаної у 1988 році, але тоді ця опера не «прописалася» в оперних театрах.

Коли постановка опери була запропонована Харківському театру опери та балету, колектив і дирекція на чолі з художнім керівником театру заслуженим діячем України Г. В. Селіховим підтримали цю ідею. Робота над виставою тривала більше року. Весь час колектив театру співпрацював з автором у складному процесі постановки.

Відповідно до задуму авторів лібрето вистави складається майже з 30-ти окремих картин-епізодів, кожну з яких можна розглядати як цілком завершений музично-драматичний твір, і в той же час як складову частину своєрідного сценічного епосу.

Дія вистави — це спогади останньої передсмертної ночі Тараса. Усе життя поета, всі його шляхи проходять через милостиву Музу і підступну Долю, і своє перше кохання — Оксаночку, і свою вірну любов — княжну Репніну, і своє жебрацьке дитинство, і злидні, і роки страшної солдатчини... Все життя поета-людини, поета-філософа, поета-пророка промайнуло в цю останню березневу ніч.

З усіма вимогами досить складної постановки успішно впорався головний режисер театру, режисер-постановник заслужений діяч мистецтв України Леонід Куколєв. Експресивні масові сцени, в яких кожен рух солістів та артистів хору є справді органічним, драматично правдивим. Особливо яскраво створені жіночі образи, сповнені ніжності, любові, віри, натхнення і трагічності одночасно.

Варто відзначити, що вистава стала ніби пам’ятником оперному диригентові заслуженому артисту України Леоніду Джурмію, котрий натхненно працював над твором як диригент-постановник і чиє життя обірвалось за місяць до прем’єри, а репетиції і останній найвідповідальніший етап роботи над виставою очолив головний диригент театру, за-служений діяч мистецтв України Віталій Куценко.

Виконавець ролі Тараса Шевченка — за-служений артист України Петро Бойко — талановито розкрив усю багатогранність постаті поета.

У постановці задіяні кращі голоси сьогод-нішньої трупи театру — народна артистка України О. Романенко, заслужений артист України О. Шуляк, лауреати міжнародних конкурсів Т. Гармаш, А. Калюжний, О. Бурлакова, Т. Жарких та інші виконавці.

Публіка зустріла виставу з вдячністю і захопленням.

М. Чернета.

Театральний критик.