Прикордонне заробітчанство
ВДійсність давно привчила до того, що у нас немає окремих (чи поодиноких) негативних фактів. Якщо існує якесь зло, то це вже явище, і кожен конкретний випадок – це частинка системи, функціонування якої обертається величезними збитками для держави.
Як приклад візьмемо контрабанду, зокрема незаконне переміщення через кордон усіляких товарів. За останні роки ефект протидії їй – як у законодавчому плані, так і в плані діяльності силових структур, в компетенцію яких входить боротьба з цим явищем (приміром, Служби безпеки України), – помітно по-ліпшився. Проте й особи, які промишляють контрабандою, теж не «стоять» на місці, швидко пристосовуючись до нових заходів, що вживаються для викорінення цього зла. Неабияка роль у цьому належить жителям прикордонних районів Харківщини, для яких контрабанда перетворилася у своєрідне заробітчанство.
Нещодавно набрав чинності вирок стосовно Олександра Куропати – 35-річного жителя Вовчанського району. У судовому вироку він значиться як непрацюючий. Що ж, офіційно він справді безробітний, адже у його трудовій книжці відсутній запис про те, що на безбідне життя своїй родині заробляв тим, що незаконним чином переправляв товар через російсько-український кордон. Для того, щоб припинити його протиправну діяльність, управлінню служби безпеки України в Харківській області довелося проводити спеціальну операцію у взаємодії з управлінням по боротьбі з організованою злочинністю УМВС і ДАІ. А щоб пред’явити звинувачення, яке, до речі, не викликало ніяких сумнівів у суду, довелося проводити такі експертизи, які, здавалося б, до контрабанди не мають ніякого відношення.
Куропату затримали рано-вранці 10 жовтня минулого року, коли він управляв вантажівкою ГАЗ-66, якою можна подолати будь-яке бездоріжжя. У кабіні разом з ним знаходився ще один місцевий житель, який за 30 гривень погодився попрацювати у Куропати вантажником. Щодо підстав для затримання, то, безперечно, правоохоронців у першу чергу зацікавили державні реєстраційні номери «всюдихода». Спереду – російські, позаду – українські. З цього, власне, і розпочалася його «розкрутка». До того ж, у кузові вантажівки виявили шматок клейкої стрічки, що потім теж зіграв свою неабияку роль.
Бізнес Куропати чітко вписувався у схему постачання з Росії контрабандних товарів на харківські ринки. Якщо раніше, приміром, ділки знаходили можливості, щоб контрабандний крам привозити з Москви в Україну фурами, то зараз ситуація на кордоні змінилася, вочевидь, не на їхню користь. Через це, щоб уникнути митних платежів, їм нині доводиться застосовувати інші методи. За одним з них і діяв Олександр Куропата. В чому його суть?
У прикордонне село Маломихайлівка Шебекінського району Бєлгородської області Росії була доставлена партія товару – 56 тюків жіночих і чоловічих шкіряних курток загальною вартістю понад 182 тисячі гривень. Перш ніж доставити вантаж до Харкова, Куропата влаштував у селі Вовчанські Хутори «перевалочну базу», поставивши на обійсті місцевого фермера КамАЗ. Опісля у дві ходки під покровом ночі перевіз товар з Маломихайлівки на «базу», перевантаживши його у фуру. Після цього шкірянки треба було доставити харківським реалізаторам. Але останній етап контрабандної операції «зіпсували» правоохоронці.
Одразу ж після затримання Куропата в усьому зізнався, зазначивши, що фальшивий реєстраційний номер начепив на машину для того, щоб не чіплялися співробітники російської держінспекції безпеки дорожнього руху. Звісно, що ж йому було робити, якщо проти нього свідчили речові докази? По-перше, вилучений контра-бандний вантаж. По-друге, результати експертиз. Адже стрічка, виявлена у кузові ГАЗ-66, була ідентична тій, якою запаковувалися тюки з шкірянками. Крім цього, правоохоронці знайшли місце, де Куропата на машині перетнув державний кордон. Зразки грунту, протектора, взяті там і з коліс «всюдихода», співпадали за своїми характеристиками. Проте, коли до справи підключився адвокат, Куропата змінив свої показання, почав стверджувати, що його найняв якийсь Микола за 550 гривень, щоб перевіз товар з села Рибалкине в Харків. Рибалкине ж знаходиться не в Росії, а у Вовчанському ра-йоні, то про яке звинувачення у контрабанді може бути мова?Але й ця версія розсипалася наче пісок, тому що місцеві жителі засвідчили, що ні в ніч на 10 жовтня, ні ра-ніше, ні пізніше вантажівкою в Рибалкине ніхто не приїжджав...
Чим усе це закінчилося для Куропати? Вовчанський ра-йонний суд визнав його винним у контрабанді і ухиленні від сплати податків, визначивши загалом 5 років позбавлення волі з відстрочкою покарання на два роки і конфіскацією половини майна, що є його особистою власністю. Крім цього, суд заборонив Куропаті протягом двох років займатися зовнішньоторговельною діяльністю. Що стосується контрабандних шкірянок вартістю понад 182 тисячі гривень, їх конфісковано в доход держави.
Хочу ще раз наголосити на тому, що справа Куропати – це приклад лише однієї злочинної схеми, користуючись якою через кордон переправляють контрабандний товар з Росії в Україну. Є й інші.
Що стосується конкретного збитку (якби Куропаті вдалася дана операція), бюджет в результаті ухилення від сплати митних платежів, податку на додану вартість тощо втратив би «круглу» суму – понад 97 тисяч гривень, які можна було б направити на вирішення соціальних проблем регіону. Так що контрабанда дорого обходиться не лише державі, а й рядовим споживачам.
Б. Марченко.
