Результати опитувань не матимуть юридичної сили
31 березня жителям Харкова одночасно з виборами депутатів усіх рівнів і міського голови запропонують визначитися і в двох інших питаннях, що стосуються, по-перше, застосування у місті російської мови поряд з державною, тобто українською, а по-друге, – про надання Харкову спеціального статусу.
Це зумовлено тим, що ХХІХ сесія міськради наприкінці лютого нинішнього року прийняла стосовно першого питання рішення про проведення опитування громадської думки, стосовно ж іншого – дорадчого опитування. Ці рішення прокуратурою міста Харкова були піддані перевірці щодо відповідності Конституції й іншим законам України. Що ж з’ясувалося? З цим запитанням кореспондент «СК» звернувся до заступника прокурора міста Харкова В. Коваленка.
– В Україні діє принцип верховенства права, – зазначив Володимир Вікторович. – Оскільки Конституція має найвищу юридичну силу, її окремі положення не можуть переглядатися органами місцевого самоврядування, в тому числі й Харківською міськрадою шляхом ініціювання проведення опитувань.
– Володимире Вікторовичу, питання про застосування мов в Україні передбачає внесення змін в Конституцію України?
– Безперечно, як і питання про надання місту спеціального статусу. Згідно ж з розділом ХІІ Основного Закону, законопроект про внесення змін до Конституції може бути поданий до Верховної Ради лише Президентом або ж не менше як третиною народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради. Слід також сказати, що, окрім Конституції, суспільні відносини у сфері розвитку і вживання української та інших мов, якими користуються громадяни нашої держави, детально регламентовані Законом «Про мови в Україні». Ним, до речі, передбачено, що тільки у тому разі, коли громадяни інших національностей, котрі становлять більшість населення зазначених адміністративно-територіальних одиниць, населених пунктів, не володіють в належному обсязі національною мовою, або коли у їх межах компактно проживає кілька національностей, жодна з яких не становить більшості населення даної місцевості, в роботі державних, громадських органів, підприємств, установ тощо може використовуватися українська або ж мова, прийнятна для всього населення. Прокуратура міста ретельно проаналізувала це питання. З’ясувалося, що за результатами перепису 1989 року (дані перепису 2001 року не опубліковані) більшість постійного населення Харкова за національною ознакою – українці. Тому й це положення закону не є приводом для порушення мовної проблеми.
– Взагалі-то, складається враження, що це питання – штучного походження. Адже українське законодавство гарантує використання, окрім державної, й інших мов, у тому числі й російської?
– Держава не лише забезпечує вільне користування російською, як мовою міжнаціонального спілкування, але й захищає її й інші мови, що використовуються громадянами України. Згідно зі статтею 8 Закону «Про мови в Україні» будь-які привілеї чи обмеження прав особи за мовною ознакою, мовна дискримінація неприпустимі. А стаття 161 Кримінального кодексу передбачає кримінальну відповідальність за умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, приниження національної гідності, в тому числі й за мовними ознаками. Отже, в Україні достатньо правових важелів, що гарантують і захищають використання зокрема російської мови. До речі, контроль за виконанням, приміром, Закону «Про мови в Україні» покладено саме на ради усіх рівнів. З огляду на це, ініціювання мовної проблеми депутатами міськради важко зрозуміти. Тим паче, що воно суперечить діючому законодавству.
– Такий висновок і стосовно дорадчого опитування про надання Харкову спеціального статусу?
– Так. Згідно з Конституцією спеціальний статус мають лише Київ, як столиця України, і Севастополь. Щоб його отримав ще й Харків, треба внести зміни в Конституцію. Ініціювати ж це, як я вже зазначив, може лише Президент або ж не менше третини народних депутатів. Але тут, на мій погляд, крім суто правового, є й інший момент, я б сказав, морального плану. Адже у нас є й інші міста-мільйонники. Спеціальний статус передбачає певні привілеї, зокрема збільшення фінансування, регіональної самостійності. Якщо Харків, приміром, отримає їх, це може викликати ланцюгову реакцію. А це не на користь соборності нашої держави. Крім цього, Законом «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» передбачено, що на місцеві референдуми виносяться питання, віднесені законодавством виключно до відання місцевого самоврядування. Проведення ж референдумів з питань, що не входять до компетенції органів місцевого і регіонального самоврядування, не допускається. Ми проінформували про це сесію міськради.
– А чому прокуратура міста не
опротестувала ці рішення?
– Тому, що будь-які результати ініційованих міськрадою опитувань визначаються такими, що не мають юридичної сили. Що стосується витрачених на цю справу, яка не матиме правових наслідків, коштів, то це запитання – виключно до тих, хто ці рішення приймав. Тому порадив би харків’янам підійти до цих питань зваженно, з точки зору інтересів держави.
Б. Анатольєв.
