«Сповідь на вершині» з автографом

У домашній бібліотеці цієї шляхетної жінки, очі якої випромінюють доброту і любов, чимало книжок з дарчими написами.

«Лорочці Огурцовій – помічниці у цій роботі і натхненниці з пошаною і ніжністю. 20.ІV.71. Харків». Написано рукою Ігоря Муратова на його книжці «Сповідь на вершині», що присвячена Віталію Примакову – командиру Червоного козацтва, котре зароджувалося у Харкові. Звичайно, час змінює оцінки історичних постатей, але те, що розстріляний у 1937 році Примаков був непересічною особистістю, здатною підняти і повести за собою інших, закохати таких жінок, як Оксана Коцюбинська і Лілія Брік, – безперечно.

Ігор Муратов вважав своїм обов’язком повернути нам хоча б одну репресовану людину. Для роботи над твором про Примакова треба було вивчити чимало архівних матеріалів, зокрема п’ятитомник генерала Денікіна «История российской смуты». Тяжко хворий письменник не міг працювати у бібліотеці імені Леніна у Москві, і цю роботу виконала Лариса Іванівна Огурцова – професійний бібліотекар, людина щедрої душі і цікавої долі. Рано залишившись без батьків, вона торувала свою дорогу сама. Пережила війну, післявоєнну руїну, закінчила бібліотечний технікум та інститут культури, працювала у бібліотеці імені Короленка, була вченим секретарем Харківського інституту радіоелектроніки.

Доля зводила її з видатними людьми Слобожанщини, а з Ігорем Муратовим поєднала багаторічною творчою дружбою.

«Це був Париж, – характеризує митця жінка. – Вихований, працелюбний до останньої хвилини життя». Сьогодні про нього нагадують книжки з дарчими написами, а ще спогади, що назавжди залишилися у пам’яті серця.

Л. Пінчук.