УКРАЇНА І СВІТ

За стратегію приватизації

Президент Л. Кучма зажадав від уряду визначитися з кінцевим терміном приватизації. Програму приватизації в Україні на 2000–2002 роки, як вважає глава держави, фактично «зірвано», позаяк за три роки, приміром, від приватизації отримано тільки 32% передбачених коштів, а за сім місяців поточного року – 8% від запланованих. На нараді з питань приватизації та корпоративного управління державною часткою майна Л. Кучма зауважив, що приватизаційний процес може бути закінчено до 2003 року. Щоправда, наголошено, що постановка завдання завершення приватизації аж ніяк не означає тотального і поспішного розпродажу всіх державних активів. Навпаки, підкреслив Л. Кучма, настає час переходу від поточного планування, продажу окремих об’єктів до стратегічного планування приватизації.

Потрібні компроміси

Голова Верховної Ради В. Литвин налаштований сприяти якнайшвидшому прийняттю Закону про статус закордонних українців, покликаного стати компромісним у вирішенні наболілого досі питання щодо громадянства українців, які проживають за кордоном. На цьому наш спікер наголосив під час проведеної днями зустрічі з представниками української громади в культурному центрі в Москві. Що ж до проблем спрощення перетину українсько-російського кордону громадянами обох країн та пересування товарів через кордон, то, за повідомленням В. Литвина, питання законодавчого врегулювання цих проблем є намір обговорити невдовзі під час зустрічі на найвищому рівні в Бєлгороді за участі керівництва парламентів двох держав. Голова ВР України В. Литвин та голова Ради федерацій Федеральних зборів РФ С. Миронов домовилися в Москві про створення міжпарламентської комісії зі співробітництва між вищими законодавчими органами обох держав, основним завданням якої мають стати інформаційний обмін та законодавче супроводження міжпарламентської співпраці.

Без підстав на звинувачення

Адміністрація США, за повідомленням поінформованих джерел, вирішила призупинити надання Україні допомоги в розмірі кількох десятків мільйонів доларів через підозру про можливий продаж Іраку українських військових систем протиповітряної оборони «Кольчуга». Американські представники заявляють, що до висновку про схвалення плану експорту в Ірак нашої сучасної радарної системи Білий дім дійшов у результаті аналізу плівок колишнього офіцера служби держбезпеки М. Мельниченка. У той же час українська сторона продовжує категорично заперечувати будь-яку причетність до цієї справи. У поширеній прес-секретарем Президента

О. Громницькою заяві в черговий раз наголошується, що Україна готова надати всю інформацію, відкрита для перевірок компетентними уповноваженими міжнародними організаціями, у тому числі із США. Однак Україна не продавала Іраку ні озброєння, ні військової техніки.

На сесії ПАРЄ

Постійна делегація Верховної Ради України на чолі з Б. Олійником бере участь у відкритій у Страсбурзі четвертій частині сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи. Хоча на цій сесії українські питання й не обговорюються, наші посланці перейняті намірами взяти активну участь в обговоренні всіх важливих для континенту питань. Адже ряд з них стосуються наших сусідів та союзників. На сесії у Страсбурзі йдеться, зокрема, про питання вступу до РЄ Сербії та Чорногорії, забезпечення прав людини в Калінінградській області в контексті розширення ЄС, ситуацію в Грузії, до-тримання Вірменією та Азербайджаном обов’язків і зобо-в’язань, узятих під час вступу до Ради Європи.

Супроти «брудних грошей»

Прем’єр А. Кінах наголошує на необхідності прийняти до 8 жовтня закон про запобігання та протидію легалізації «відмивання» надходжень, отриманих злочинним шляхом. Невідкладна потреба в цьому пояснюється вже тим, що на 8 жовтня поточного року заплановане засідання спеціальної міжнародної групи FATF, яка внесла Україну до так званого «чорного списку» країн, які неефективно борються з відмиванням «брудних грошей». Відсутність досі в українському законодавчому полі акта про боротьбу з відмиванням «брудних грошей», вважає А. Кінах, може призвести до застосування проти України економічних санкцій з боку FTAF, які матимуть серйозний негативний вплив на зовнішньоторговельну спроможність нашої держави.

Нова структура передчасна

Глава уряду А. Кінах в адресованому Президенту Л. Кучмі листі аргументував недоцільність створення Міністерства економічної безпеки. До такого ж висновку, до речі, прийшло і керівництво Державної податкової адміністрації, Державної митної служби, МВС та СБУ. Нагадаємо, що з відповідною пропозицією щодо створення Міністерства економічної безпеки звернувся днями до глави держави Ген-прокурор С. Піскун, вважаючи, що подібні організаційні заходи дозволять об’єднати зусилля правоохоронців у протидії правопорушенням у сфері економіки.