За гідне життя людини

З VIII сесії Харківської обласної ради ХХIV скликання

Минулої суботи
в Будинку рад відбулася сесія обласної ради,
у роботі якої взяли участь народні депутати України, заступники голови облдержадміністрації, керівники обласних управлінь
та відділів, голови райдержадміністрацій і райрад, представники політичних партій та рухів.

Першим питанням порядку денного був звіт голови обласної державної адміністрації про виконання Програми економічного і соціального розвитку, бюджету області на 2002 рік та здійснення облдержадміністрацією делегованих їй обласною радою повноважень.

Доповідач голова облдержадміністрації Є. П. Кушнарьов зазначив, що, оскільки депутати вже отримали змістовні інформаційні матеріали, він зосереджуватиме увагу на завданнях, що треба виконувати разом, щоб закріпити досягнуті успіхи. У промисловості, зокрема, торік вдалося зберегти стабільне нарощування обсягів виробництва, до того ж темпами вищими, ніж у сусідніх індустріально розвинутих областях. У сільському господарстві Харківщина підтвердила лідируючі позиції в державі. Є подальші зрушення в капітальному будівництві, підвищені темпи газифікації області. Другий рік поспіль зростають обсяги вантажних та пасажирських перевезень. Отримані обнадійливі результати і в роботі авіапідприємства.

Досягнуті перші помітні зрушення у телефонізації сільської місцевості. Поступово розвивається малий бізнес. Кількість приватних підприємців торік збільшилася майже на 20 відсотків. Зовнішньоторговельний оборот Харківщини зріс на 4,2 відсотка і становить понад 851 млн дол США. Бюджетні надходження в області збільшилися на 315,5 млн грн. Це дало змогу суттєво збільшити бюджетні витрати на соціально-культурну сферу.

Є. П. Кушнарьов підкреслив необхідність залучення серйозного іноземного капіталу. Звернув увагу на те, що на відкритті науково-практичної конференції «Утвердження інноваційної моделі розвитку економіки України» Президент України Леонід Данилович Кучма наголосив: Україна може претендувати на належне місце в Європі та світі лише за умови опанування інноваційного шляху, підвалини якого мають бути реалізовані вже на старті нинішнього післякризового етапу.

Першим кроком повинно стати відтворення на ринкових засадах тісніших зв’язків між харківською наукою, освітою та виробничою сферою. Маємо в межах області побудувати ланцюг від народження ідеї до її розробки, впровадження та реалізації. Особливу увагу слід надати агропромисловому комплексу. Все це основні стратегічні завдання розвитку області на поточний рік та на перспективу. А тепер про вузькі місця конкретних галузей.

Про розвиток машинобудування, що раніше було і знову повинно стати локомотивом економічного піднесення Харків-щини. Протягом наступних трьох-п’яти років питома вага машинобудування повинна бути суттєво підвищена насамперед за рахунок нарощування обсягів у тракторному та сільськогосподарському машинобудуванні й в інших високотехнологічних підгалузях. Йдеться про якісний прорив, переорієнтацію на випуск унікальної, наукомісткої, конкурентноспроможної і головне – ліквідної продукції.

Уся необхідна підготовча робота з оздо-ровлення галузі тракторосільгоспмашу в області проведена. На спільному засіданні колегії Мінагрополітики та облдержадміністрації прийняті відповідні практичні рішення. Міністр промислової політики Анатолій Костянтинович М’ялиця зобов’я-зався цього року забезпечити серійний випуск комбайнів «Обрій» на заводі імені Малишева. До речі, на конференції Президент України дуже серйозно звертав увагу міністра промислової політики на ситуацію в галузі тракторного і сільськогосподарського машинобудування, на необхідність у найближчі три роки провести технічне переоснащення села. Критика була дуже суттєва, але й пропозиції абсолютно конкретні. Ми зобов’язані ними скористатися щонайшвидше і головне – не чекати, коли хтось у Києві вирішуватиме ці питання, а самим подавати приклад того, як можна розв’язувати їх на регіональному рівні. Відповідну програму в області розробили, підвели під неї хоч невелике, але власне фінансування – 3,8 млн грн. Тепер справа за конкретними результатами.

Основне завдання на 2003 рік та перспективи подальшого розвитку агропромислового комплексу також обговорювалися вже в цьому році неодноразово, тому, сказав Є. П. Кушнарьов, він зробить наголос на найважливішому. Цього року ми повинні поглибити інтенсифікацію сільськогосподарського виробництва у поєднанні з відновленням науково обгрунтованих сівозмін, оптимізації структури посівних площ до потреб ринку.

На вже згадуваній конференції Президент України запитав: хто сьогодні одержав величезний прибуток від хорошого врожаю минулого року? Чому цей прибуток не залишився у сільських підприємств, в Україні, а фактично пішов за кордон через тих трейдерів, які скуповували зерно за безцінь прямо з поля? Мені також, сказав Є. П. Кушнарьов, довелося брати участь у цій дискусії, і я наводив приклади по Харківщині. Вони не на нашу користь. Треба кардинально поліпшувати стан справ у кормовиробництві, вирішувати наболілі питання розвитку тваринництва, рухатися в напрямку розвитку його продуктивності, збільшення поголів’я. Важливу роль у вирішенні цього питання ми вбачаємо, сказав голова облдержадміністрації, у прийнятій наприкінці минулого року постанові уряду, спрямованій на вдо-сконалення цінової політики і зв’язків між сільськогосподарськими і переробними підприємствами.

Вирощування цукрових буряків, виробництво цукру – одне з головних завдань року. Цьому було присвячено одне із засідань колегії облдержадміністрації. Поставили завдання довести виробництво цукрових буряків у нинішньому році до півтора мільйона тонн, а цукру – до 170 тисяч тонн. Дивує ставлення до формування посівних площ у Нововодолазькому, Лозівському, Первомайському, Бар-вінківському, Чугуївському, Куп’янському, Великобурлуцькому районах, де планують виконати завдання комплексної програми від 70 до 85 відсотків.

Ще одне питання – відродження спеці-алізованих господарств по виробництву овочів, плодів та ягід і забезпечення ними міських жителів. Треба створювати належні умови для розвитку особистих підсобних фермерських господарств, що виробляють половину сільськогосподарської продукції.

Центральне завдання року – оновлення машинно-тракторного парку господарств, у тому числі технікою харківського виробництва. На це поточного року передбачається спрямувати щонайменше 160 млн грн, в тому числі на підприємства сільгоспмашинобудування Харківщини щонайменше четверту частину цих грошей.

Найбільш відповідальним завданням поточного року та на перспективу Є. П. Куш-нарьов назвав роботу з поглиблення реформування села. Це виявлення і виправлення грубих помилок і прорахунків, допущених на її початку. У кожному районі є по кілька господарств, хід реформування в яких викликає велике занепокоєння. Особливо хвилює стан справ у Зміївському та Первомайському районах, де таких конфліктних ситуацій найбільше. Кожне господарство, кожна сільська сім’я повинні відчувати позитивні якісні зміни, пов’язані з результатами реформи. Завдання поточного року – видати 80 відсотків державних актів на землю, а в наступному році повністю завершити цю роботу.

Голова облдержадміністрації також проаналізував стан формування аграрного ринку, підготовку до весняно-польових робіт, які в Балаклійському, Барвінківському, Дергачівському, Зміївському, Коломацькому, Первомайському, Шевченківському районах проводяться недостатніми темпами.

З усього комплексу питань розвитку капітального будівництва доповідач ви-окремив проблему спорудження житла, яку не можна вирішити за рахунок тих двох з половиною відсотків приросту, яких досягнуто торік. Бюджетне фінансування забезпечення житлом передбачається тільки для окремих соціально незахищених категорій громадян. Воно слабко впливає на загальні обсяги введення житла. Розвиток житлового будівництва має здійснюватися за рахунок власних коштів громадян і використання кредитів. Ситуацію, що склалася в місті, можна охарактеризувати таким чином: є попит на спорудження житла, є пропозиція і бажання працювати будівельників, однак немає прозорої гарантованої системи поєднання попиту та пропозиції. Тому треба її негайно створювати, тим більше, що досвід у Києві, Дніпропетровську, Донецьку, Одесі вже достатньо великий. Важливого значення набуває залучення коштів інвесторів на будівництво об’єктів інженерної та соці-альної інфраструктури. Торік підприємствами нафтогазового комплексу на зведення цих об’єктів спрямовано лише близько трьох відсотків власних капіталовкладень. З цим не можна миритися. Є. П. Куш-нарьов повідомив, що він зустрічався з головою «Нафтогаз України», начебто домовилися про певне збільшення відрахувань від капітальних вкладень цієї потужної структури на соціальний розвиток, у першу чергу в сільській місцевості, а у зв’язку з наближенням 350-річчя заснування Харкова, то і щодо об’єктів міста. Треба негайно це закріпити відповідними договорами, а далі вже працювати з тим, щоб ці гроші прийшли в першому півріччі, а не наприкінці року, коли вже немає часу на їх освоєння.

У транспортній сфері голова облдерж-адміністрації поставив на перше місце проблему впорядкування пасажирських перевезень. Особливо гостро стоїть вона в Харкові. Його магістралі забиті транспортом малої місткості. Пробки, висока ціна проїзду, порушення техніки безпеки, серйозні екологічні проблеми. Тому треба на маршрутах відроджувати автобуси великої місткості, ліквідовувати маршрути, що дублюють один одного, і, врешті-решт, навести тут порядок.

Інший бік проблеми: 121 населений пункт області не охоплений транспортним сполученням. 56 сіл взагалі не мають під’їзду з твердим покриттям. Нагальне завдання: відновлення у повному обсязі транспортного сполучення кожного населеного пункту області.

Ще одна проблема: міжнародне транспортне сполучення, насамперед авіаційне. Стан Харківського аеропорту відлякує потенційних ділових партнерів розвинутих країн. Разом з міською владою ми повинні негайно зайнятися відродженням аеропорту. Шукати інвесторів, з якими можна розпочати будівництво нового сучасного міжнародного аеропорту. Це питання стратегічного характеру, питання майбутнього Харкова.

У галузі зв’язку головним завданням є телефонізація та радіофікація села. Керів-ники районів мають спочатку хоча б поставити таксофони та організувати продаж телефонних карток малої місткості, в тому числі і на пільгових умовах. Найгострішою проблемою залишається житлово-комунальне господарство, практично вся його система перебуває у підпорядкуванні органів місцевого самоврядування. На що вони здатні, люди переконалися на прикладі міста Харкова у боротьбі зі сніговими заметами. Відчуваєш сором за його стан. За три місяці зими на вулицях Харкова отримали травми більше 3300 його жителів. Прямі втрати на надання першої медичної допомоги становлять понад 250 тисяч гривень. За лікарняними необхідно виплатити більше двох мільйонів гривень. Ці втрати повинні покрити посадовці міста, які допустили такий стан, і не за рахунок бюджету міста. Отоді будуть зміни. Щодо теплозабезпечення, то облдержадміністрація бере це питання під своє пряме підпорядкування, під жорсткий контроль. І в наступному опалювальному сезоні зміни всі відчують.

У соціальній сфері, наголосив Є. П. Куш-нарьов, наші пріоритети залишаються незмінні. В освіті – дальше нарощування темпів інформатизації і комп’ютеризації шкіл, насамперед сільських, зміцнення їхньої матеріально-технічної бази, забепечення безкоштовним харчуванням учнів початкових класів, а також безперебійного та безпечного підвезення учнів та вчителів до шкіл у сільській місцевості. Не менш важлива якість підготовки й працевлаштування випускників.

В охороні здоров’я на перший план виходить розвиток добровільного медичного страхування, що нагромаджений в Куп’янському та Лозівському районах. А ще розвиток системи сімейної медицини. Абсолютно незадовільна ситуація в Харкові, Люботині, Сахновщинському та Ізюмському районах. У сфері культури магістральним напрямком роботи є поліпшення матеріально-технічної бази закладів культури. Зокрема треба відновити роботу всіх клубів, кіномережі, придбати пересувні кіноцентри. Це має бути першочерговим завданням управління культури облдержадміністрації, райдержадміні-страцій та райміськвиконкомів.

Кінцевим результатом економічних перетворень, сказав Євген Петрович, повинно стати реальне підвищення зарплати в усіх сферах економіки. Ми повинні переломити в першому півріччі абсолютно неприйнятну пропорцію, за якої 60 від-сотків працівників поки що отримують зарплату, нижчу прожиткового рівня. Далі слід забезпечити, щоб усі працюючі отри-мували зарплату, вищу від прожиткового мінімуму. Це завдання, можливо, й наступних років. Але дану пропорцію треба змінити в поточному році. Для цього слід насамперед налагодити нормальну роботу підприємств. Важливим є виведення заробітної плати з тіньового сектора.

Серед найважливіших завдань – наповнення пенсійного фонду, обласне керівництво якого Є. П. Кушнарьов піддав критиці. Потрібні не констатуючі звіти, а реальні зміни ситуації. Область не змо-гла забезпечити фінансування виплати пенсій повністю за рахунок власних надходжень. Були змушені з держбюджету, з центрального Пенсійного фонду на ці цілі додатково отримати 25 млн грн. Наростили одну з найбільших у державі недоїмок – 75 млн грн. Завдання першого півріччя – негайно припинити зростання недоїмки, розробити систему заходів щодо її ліквідації в 2003 році і забезпечення виплати пенсій повністю за рахунок власних надходжень.

Характеризуючи консолідований бюджет області на 2003 рік, голова облдерж-адміністрації зазначив, що він значно напруженіший. Для його перевиконання необхідно зосереджувати всі зусилля на максимальних податкових надходженнях по всіх джерелах, на ліквідації податкової недоїмки, що торік зросла у півтора раза.

Завершуючи доповідь, Є. П. Кушнарьов подякував депутатам за конструктивну відповідальну працю.

Сесія звіт голови облдержадміністрації своїм рішенням взяла до відома.

Сесія розглянула питання внесення змін та доповнень до рішення облради від 29 грудня 2002 року «Про обласний бюджет на 2003 рік», яке доповів начальник головного фінансового управління облдерж-адміністрації Є. Ю. Кузькін.

Сесія затвердила загальний обсяг видатків облбюджету на 2003 рік у сумі 653670 тис грн, в т. ч. обсяг видатків загального фонду бюджету у сумі 576877 тис грн та видатків спецфонду бюджету – 76793 тис грн за функціональною структурою та головними розпорядниками коштів. Встановлено розмір резервного фонду облбюджету на 2003 рік у сумі 2675,1 тис грн.

У порядку контролю сесія розглянула виконання рішення облради від 20 березня 2001 року «Про регіональну програму розвитку малого підприємництва в Хар-ківській області на 2001–2002 роки», яке доповів начальник головного управління економіки та ринкових відносин облдерж-адміністрації А. Л. Дуленко, і взяла цей звіт до відома.

Оперативно були розглянуті і затверджені обласні цільові програми (всі підготовчі роботи щодо них, сказав голова облради О. Колєснік, проведені в по-стійних комісіях обласної ради) підтримки розвитку малого підприємництва на 2003–2004 роки, енергозбереження на 2003–2010 роки, забезпечення безпеки руху на автомобільних дорогах, вулицях міст та інших населених пунктів і залізничних переїздах на 2003–2007 роки, зайнятості населення на 2003 р., соціального захисту населення на 2003 рік, розвитку культури на 2003–2005 роки. Прийняті рішення щодо передачі об’єктів житлово-комунального господарства з однієї форми власності в іншу.

Затверджено план роботи Харківської обласної ради на 2003 рік.

Сесія звільнила Є. І. Каулька з посади головного редактора газети «Слобідський край» у зв’язку з виходом на пенсію і призначила на цю посаду А. Г. Покроєва, запропонувала депутатам обласної ради провести звіти перед виборцями протягом березня-квітня поточного року, за-твердила положення про помічника-консультанта депутата Харківської обласної ради.

Розглянуті інші питання порядку денного, по яких прийняті відповідні рішення.

Г. Конопельцев.